Ринок праці в Україні залишає за собою статус ринку працівника.
Цю інформацію містить Звіт про фінансову стабільність Національного банку України за грудень 2025 року.
В умовах мобілізації та міграції роботодавці стикаються з серйозною нестачею кваліфікованих кадрів, і, за прогнозами, така ситуація триватиме і в наступному році. Як наслідок, компаніям доведеться підвищувати заробітні плати.
У Національному банку підкреслюють, що основним фактором підвищення зарплат є загострення конкуренції між роботодавцями за наявність найкращих спеціалістів.
Регулятор очікує, що подальший чистий відплив населення призведе до збереження напруженості на ринку праці та стимулюватиме бізнес до підвищення зарплат.
У другій половині 2025 року доходи в приватному секторі зросли більш ніж на 20% у річному вимірі. За свідченнями Європейської бізнес асоціації, дефіцит кадрів є серйозною проблемою для 74% компаній.
На зростання доходів також вплинуть державні рішення. Зокрема, у 2026 році заплановано підвищення мінімальної заробітної плати, що буде особливо помітне для працівників бюджетної сфери. Очікується, що мінімальна зарплата зросте на 8,1%.
Однак Національний банк попереджає, що темпи зростання зарплат можуть сповільнитися в порівнянні з поточним роком. Основними причинами є обмежені фінансові можливості бізнесу та повільний темп розширення виробництва. Проте, подальше зниження інфляції підтримає зростання реальних доходів і купівельної спроможності українців.
У 2026 році понад половина українських роботодавців планують підвищити зарплати в середньому на 10-20%, що свідчить про подальше пожвавлення ринку праці. Про такі очікування повідомила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.
Жовтяк зазначила, що наміри бізнесу все частіше перевищують попередні прогнози. Минулого року підвищення зарплат на 2025 рік декларували 35% роботодавців. Фактично ж зарплату підвищили 45% компаній.
За її словами, в Україні встановилася чітка тенденція зростання заробітних плат. Заробітна плата залишається головним інструментом конкуренції між роботодавцями в умовах тривалого дефіциту кадрів.
Незважаючи на ракетні обстріли, блекаути та загальні ризики війни, бізнес демонструє обережну стабілізацію. Підприємства зазвичай зберігають обсяги виробництва та чисельність персоналу без різких змін. У західних областях спостерігається навіть помірне зростання.