|
 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
|
| Сторінка | 4/6 | | Дата конвертації | 11.04.2017 | | Розмір | 1,2 Mb. | | #278 | | Тип | Програма |
|
Історія України
8 клас
Дата
проведення
уроку
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
1
|
ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Нова доба в історії України: хронологічні рамки. Становище українських земель у складі різних держав у ХVІ ст.
|
Учень/учениця:
показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, володіння Речі Посполитої та її сусідів, воєводства та їхні центри на українських землях, місця Запорізьких Січей — фортець та володіння Запорізької Січі, напрямки козацьких походів та перших повстань, місця найважливіших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «магнати», «низове»та«реєстрове козацтво», «Запорізька Січ», «клейноди», «козацька республіка», «братства», «національно-визвольний рух»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
порівнює становище привілейованих верств тогочасного українського суспільства; низових (запорізьких) та реєстрових козаків;
характеризує особливості військово-політичної організації козацтва; військового мистецтва козаків; становища православної церкви, реформаційного та контрреформаційного руху на українських землях;
аналізує зміни суспільно-політичного життя на українських землях після Люблінської унії;
характеризує та оцінює діяльність князя В.-К. Острозького, діячів Острозької академії, єзуїтів, православних братств;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші книжкові пам’ятки, пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
пояснює засади, на яких виникла греко-католицька церква;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
|
8
|
Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.
Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва.
Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.
Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа.
Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.
Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків.
Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр.
Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання.
Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.
|
|
1
| Узагальнення |
|
|
1
|
Резервний час
|
|
|
6
|
Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.
Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан.
Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков.
Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.
Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. Повстання Т. Федоровича, І. Сулими. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр.
Митрополит П. Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання.
Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.
|
Учень/учениця:
показує на карті воєводства Речі Посполитої на українських землях та територіальні зміни, що відбулися за зазначеного періоду, території, охоплені національно-визвольним рухом у 20—30-х роках ХVІІ ст., місця розташування Запорізьких Січей-фортець, найважливіших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
характеризує та оцінює діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, П. Могили;
порівнює становище православної та греко-католицької церков;
визначає наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення національно-визвольних повстань, особливості соціально-економічного та політичного становища українців у першій половині ХVІІ ст.;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
|
|
1
|
Узагальнення
|
|
|
1
| Резервний час |
|
|
7
|
Тема 3. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст.
Передумови Національно-визвольної війни. Б. Хмельницький, його сподвижники.
Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави.
Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Білоцерківський мирний договір.
Утворення української козацької держави — Гетьманщини. Політичний та адміністративно-територіальний устрій. Фінансова система та судочинство. Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті українського народу.
Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією.
Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.
|
Учень/учениця:
показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію Української козацької держави за Зборівським договором та її сусідів, українські землі, що не увійшли до складу Гетьманщини, напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків та столицю Гетьманщини;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Національно - визвольна війна», «Військо Запорізьке», «Гетьманщина»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
визначає роль кожної з найбільших битв у розгортанні національно-визвольної боротьби, зміни політичного та економічного становища українців, мирних угод козаків із польським урядом;
характеризує політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією;
порівнює позиції європейських держав щодо Національно-визвольної війни українського народу;
аналізує значення українсько-московської міждержавної угоди 1654 р.;
характеризує та оцінює діяльність гетьмана Б. Хмельницького;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
|
|
1
|
Узагальнення
|
|
|
1
|
Резервний час
|
|
|
|
Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60–80-ті роки XVII ст.
Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Б. Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Гетьманщині після смерті Б. Хмельницького.
Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода 1658 р. Московсько-українська війна 1658—1659 рр. Конотопська битва.
Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я 1667р.
Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі.
Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій.
Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний та соціальний устрій.
Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі.
Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.
|
Учень/учениця:
показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московії, Туреччини, Польщі; напрямки найважливіших походів; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України, столиці Лівобережної та Правобережної Гетьманщини;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина», «Руїна», «Чортомлицька Січ»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
аналізує зміст угод гетьманського уряду з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель;
порівнює господарське життя різних українських земель, адміністративно - політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини, зовнішню та внутрішню політику гетьманів;
характеризує та оцінює діяльність гетьмана П. Дорошенка;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
|
|
1
|
Узагальнення
|
|
|
1
|
Резервний час
|
|
|
6
|
Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. «Вічний мир». Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи.
Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання С. Палія.
Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців.
Полтавська битва. Гетьман І. Мазепа в історії України. К. Гордієнко.
Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. П. Орлик і його Конституція.
Гетьман І. Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. П. Полуботок. Відновлення гетьманства. «Рішительні пункти». Гетьман Д. Апостол, його реформи. Діяльність «Правління гетьманського уряду».
Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.
|
Учень/учениця:
показує на карті напрямки козацьких походів, місця найважливіших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Малоросія», «Малоросійська колегія»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
оцінює діяльність українських гетьманів, заходи козацької старшини в її боротьбі за відновлення державних прав;
характеризує гетьмана І. Мазепу як історичного діяча;
аналізує зміст укладених гетьманами «статей» з Російською імперією, українсько-шведського договору; основних положень Конституції П. Орлика; умови розвитку економічного та культурного життя;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
|
|
1
|
Узагальнення
|
|
|
1
|
Резервний час
|
|
|
5
|
Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Гетьман К. Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П.Рум’янцева в Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини.
Соціально-політичне та економічне становище в Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель.
Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель.
Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії.
Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис.
|
Учень/учениця:
показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, російсько-турецької війни (1768—1774), захоплення Росією Криму (1783), ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні, Слобожанщині, території Вольностей Війська Запорізького, території, охоплені національно-визвольним рухом на Правобережній та Західній Україні;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Вольності Війська Запорізького», «Підпільненська Січ», «Задунайська Січ», «гайдамаки», «опришки»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
визначає значення українського козацтва, Запорізької Січі та Гетьманщини в історії України;
характеризує та оцінює діяльність гетьмана К. Розумовського, кошового отамана П. Калнишевського, поета та філософа Г. Сковороди;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
висловлює ставлення доісторичних діячів доби, судження про доленосні події доби;
доводить, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи в Україні та Росії.
|
|
1
|
Узагальнення
|
|
|
1
|
Резервний час
|
|
Поділіться з Вашими друзьями: |
Схожі:
|
|
