Говорячи про важливість роботи психологів, мер підкреслив їхню ключову роль у підтримці ментального здоров’я киян, особливо в умовах повномасштабної війни. Він наголосив на тому, що фахівці допомагають людям подолати психологічні травми, відновити емоційну рівновагу та адаптуватися до складних життєвих обставин.
«Психолог — це особлива професія, що вимагає не лише високого рівня професіоналізму, але й глибокого співчуття та емпатії. В умовах повномасштабної війни, яку переживає Україна, ваша робота набуває особливого значення. Ви допомагаєте людям віднайти душевний спокій та рівновагу, підтримуєте їх у найскладніші моменти», — наголосив Віталій Кличко.
Міський голова також зауважив, що психологічна допомога є надзвичайно важливою для підтримки морального духу українців, особливо захисників і захисниць. Він зазначив, що Київська міська влада активно працює над розвитком та підвищенням доступності психологічної допомоги для мешканців столиці.
«Ми запустили Мапу ментального здоров’я Києва в міському застосунку „Київ Цифровий“. Це унікальний інструмент, який дозволяє містянам швидко та зручно знаходити необхідну психологічну підтримку. На сьогодні на мапі вже розміщено 563 заклади», — розповів Віталій Кличко.
За вагомий внесок у психологічну підтримку киян 50 фахівців отримали нагороди від столиці. Серед них — психологи Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству, Київ Мілітарі Хабу, Центру стресостійкості, Ізраїльської коаліції травми та Київського міського центру соціальних служб, психологи і керівник Служби у справах дітей та сім’ї, психологи Дарницького дитячого будинку-інтернату та інших закладів столиці.
Серед нагороджених — провідний психолог Київ Мілітарі Хаб Віра Стариченко, яка очолює мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги, що надає критично важливі послуги військовослужбовцям, ветеранам та членам їхніх сімей.
Мобільні бригади, діяльність яких координує Віра Василівна, спеціалізуються на кризовому та екстреному втручанні, наданні першої психологічної допомоги, а також сприянні у подоланні кризових ситуацій та конфліктів. Унікальність їхнього підходу полягає у застосуванні методу «рівний-рівному» у роботі з учасниками бойових дій.
Віра Стариченко сама є учасницею бойових дій. З 2022 року перебувала на передовій, зокрема у таких гарячих точках як Кліщіївка, Бахмут, Сіверськ та Часів Яр. Її власний досвід військової служби є неоціненним у роботі з побратимами та їхніми близькими.
«У Київ Мілітарі Хаб функціонує відділ психологічного супроводу, який надає підтримку родинам військовослужбовців, їхнім дітям та, безумовно, ветеранам», — розповідає Віра Стариченко. — Окремо діє відділ екстреного втручання, що реагує на кризові ситуації, здійснюючи виїзди додому до поранених, осіб з інвалідністю та військовослужбовців, які потребують тривалого лікування. До складу кожної з двох бригад входять психолог, соціальний працівник та водій».
За словами пані Стариченко, мобільні бригади щомісяця отримують від 50 до 100 звернень. Хоча кількість виїздів може бути меншою, оскільки значна частина проблем вирішується шляхом телефонних консультацій. Найчастіше за допомогою звертаються батьки військовослужбовців, які повернулися зі служби та відчувають труднощі з адаптацією до цивільного життя, проявляючи агресію або потрапляючи у залежності.
«Моє завдання як військового психолога на передовій полягало у тому, щоб навчити їх виживати. Тепер моя місія — допомогти їм адаптуватися тут, у мирному житті», — підкреслює військова психологиня.
З 2022 року Київ кардинально змінив підходи до ментальної підтримки містян, розпочавши з надання допомоги людям, які перебували в метрополітені під час повномасштабного наступу і повітряних тривог, та поверненню їх до звичного життя після деокупації Київської області.
Цей досвід засвідчив необхідність фундаментальної трансформації системи психологічної підтримки, що забезпечила широкий та доступний спектр послуг. Про це «Вечірньому Києву» розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда:
«У результаті співпраці з Ізраїльською коаліцією травми було ініційовано створення Центру стресостійкості, який став першим подібним закладом в Україні. Його ключова мета — підтримка тих, хто безпосередньо надає допомогу населенню: медичних працівників, соціальних працівників, співробітників метрополітену, Київтеплоенерго та Муніципальної охорони та інших фахівців критичної інфраструктури. Бо, очевидно, що ти не можеш надавати допомогу, якщо ти сам потребуєш підтримки.
Зараз вже дуже багато роботи зроблено у цьому напрямку. Для того, щоб забезпечити доступ до інформації про надавачів таких послуг в Києві, ми вперше в Україні запустили Мапу ментального здоров’я. Там можна знайти конкретно, які фахівці працюють в комунальній сфері, в яких напрямках, де ця послуга надається найближче до дому, графік, телефон. Заклади можна сортувати й за районами міста. Ми звернулися й до приватних надавачів психологічних послуг, щоб вони надавали інформацію для Мапи. Так людина матиме змогу обрати».
Також Марина Хонда зауважила, що попри воєнний стан, у столиці вдалося відкрити ще один Денний центр соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства.
«Це на Лівому березі. Також там функціонує простір „Вільна“, який до цього вже успішно надавав послуги на базі Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству на вулиці Юрія Ільєнка, 20. Після деокупації тимчасово непідконтрольних територій саме фахівці Центру першими працювали з людьми, які приїздили до Києва. Вони надавали допомогу й за межами столиці — у Київській області і не тільки. Працювали з людьми, які були у полоні, в окупації, зазнали сексуального насильства. Наші висококваліфіковані фахівці були першою підтримкою для них, а також співпрацювали з Генеральною прокуратурою та правоохоронними органами. І, звісно, важливий напрям — це робогта з домашнім насильством, систему протидії якому ми розбудовуємо понад п’ять років».
За її словами, заходи, які впроваджують у місті, покликані запобігати домашньому насильству. Сьогодні ця проблема стала ще гострішою через зростання кількості кризових ситуацій у родинах. Окремої уваги потребують діти та підлітки, які емоційно переживають складні події: очікування близьких із фронту, втрати, адаптацію до змін у родині, зокрема у випадках, коли хтось із рідних отримав інвалідність внаслідок бойових дій. Усе це залишає глибокий слід на психічному здоров’ї молоді.
Тому сьогодні як ніколи важливо, щоб психологи мали змогу постійно підвищувати свою кваліфікацію, вдосконалювати підходи та методики роботи. Адже реалії змінюються — і фахівці мають бути готові до нових викликів.
«Психологи Київ Мілітарі Хабу, зокрема військові психологи, мають значний досвід роботи із Захисниками, Захисницями та їхніми родинами. Ми запустили роботу мобільних бригад кризового реагування соціально-психологічної допомоги, які успішно надають допомогу вже понад два роки. Психолог та соціальний працівник виїжджають на місце перебування людини. І ми постійно розширюємо спектр послуг. Так, наприклад, віднедавна збільшили час, коли можна викликати бригаду додому — тепер аж до 22:00.
Система підтримки ментального здоров’я значно ширша і охоплює різні галузі. Це не тільки соціальна сфера та ветеранська політика, а й охорона здоров’я, освіта, спорт та культуру.
Наша мета — не лише забезпечити якісну роботу вже наявних сервісів, а й постійно їх вдосконалювати та розвивати, розширювати спектр послуг, адже потреби ростуть», — наголосила Марина Хонда.
Також читайте: у столиці розробили електронний довідник послуг з ментального здоров’я для киян. Він містить інформацію про комунальні, громадські та приватні організації, які надають соціально-психологічну підтримку.
Сніжана БОЖОК, фото Бориса КОРПУСЕНКА «Вечірній Київ»