До першого березня лікарі мали верифікувати своїх пацієнтів у електронній системі охорони здоров’я України. Для більшості українців цей процес пройшов автоматично, проте тим, у кого був неповний пакет даних, довелося зв’язуватися з фахівцями. Важливо зазначити, що оновити дані потрібно також щодо дітей. Оскільки їхні дані «підв’язані» до батьків, термін оновлення продовжили до першого липня. Чому це необхідно, пояснила сімейна лікарка КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Оболонського району м. Києва» Марія Вітковська.
— Чому продовжили термін для дітей, якщо верифікація дорослих пацієнтів завершилася у березні?
— Хочу наголосити, що абсолютну більшість пацієнтів система верифікувала автоматично. Однак були випадки, коли довелося уточнювати номер телефону, ідентифікаційний код, чи навіть прізвище для тих, хто його змінив. Щодо дітей, вони не мають електронних документів, і всі дані фактично потрібно вносити вручну, що займає чимало часу. Саме тому верифікацію продовжили до липня.
— Що буде після першого липня?
— Педіатри та сімейні лікарі не отримуватимуть у повному обсязі оплату за пацієнтів, дані яких не верифіковані. Водночас для самих пацієнтів нічого не зміниться. Тому лікарі фактично поставлені у таку ситуацію, що вони перш за все зацікавлені в оновленні даних своїх пацієнтів.
У соціальних мережах «розганяли» інформацію про те, що всі діти з народження повинні отримувати індивідуальний податковий номер для верифікації даних — це міф. ІПН отримують підлітки з 14 років для оформлення першого паспорта. Молодші — тільки за бажанням батьків. Але педіатри визнають, що коли він є, це значно спрощує верифікацію. А зважаючи на те, як часто у нас змінюють вимоги до оформлення тих чи інших документів, мати ІПН — не завадить.
Для маленьких пацієнтів у медичній базі має бути свідоцтво про народження (серія та номер документа) і дані одного з батьків (ПІБ, дата народження, за наявності — ІПН, а також серія та номер паспорта).
Складність полягає також у необхідності зробити скан-копію документів дорослих, завантажити їх на комп’ютер, «підтягнути» у базу. Система надсилає на номер телефону батьків код, який треба внести у базу. Для сімейних лікарів-педіатрів цей процес займає багато робочого часу.
— Чий номер телефону вказують у декларації дитини?
— Той номер, який вкажуть батьки, може навіть збігатися з номером мами, зазначеним у її декларації. Буває й таке що підлітки старше 14 років хочуть, щоб у декларації було зазначено саме їхній контактний номер. Проте до повноліття система залишається прив’язаною до номера телефону когось із дорослих.
До речі, багато хто з дорослих пацієнтів для своїх батьків похилого віку вказують свій номер телефону для автентифікації у системі. Уся розсилка з системи, включно з рецептами, переукладанням декларацій і направленням на обстеження, прив’язується до цього номера.
— Чи є серед ваших пацієнтів діти, чиї дані не верифіковані?
— Так, таких пацієнтів досить багато. Хоча ми періодично телефонуємо й запрошуємо до поліклініки, є ті, хто готовий надіслати всі документи в електронному вигляді. В основному обіцяють прийти особисто, що значно затягує процес. Усі працюють і мають свої справи, плюс у школах — завершення навчального року, тому це не є пріоритетом. Вплинути на них важко. Та й як? Сказати, що договір розірветься — це неправда. Тому лікарі змушені вмовляти і чекати, при цьому потроху залишаючи державні медичні заклади у пошуках роботи з гідною заробітною платою.
Не секрет, що багато поліклінік бракує фахівців первинної ланки, і пацієнти скаржаться, що не можуть знайти сімейного лікаря, коли їхній звільняється.
Між іншим, коли пацієнти приходять до лікаря з тих чи інших питань, то ми ще й використовуємо нагоду — нагадуємо про календар щеплень.
— Як зараз виглядає ситуація зі щепленнями дітей?
— Значно краще, ніж кілька років тому. Батьки приходять, щоби вакцинувати не тільки своїх дітей, але й себе. Наприклад, вакцинуються проти ВПЛ (вірус папіломи людини). У медіа стало більше контенту про важливість щеплень. Все більше дорослих роблять вакцину від дифтерії та правця, а деякі роботодавці навіть вимагають таких щеплень від своїх співробітників.
Попри те, що рівень охоплення населення вакцинацією у нас нижчий порівняно з країнами Європи, США чи Канади, тенденція покращується. Українці, які були біженцями й побували у багатьох країнах, переконалися, наскільки вимогливим може бути законодавство щодо щеплень. Повернувшись, вони приходять із більшою довірою до вакцинації.
Тих, хто вагається, можна переконати аргументами та доказами. Проте затятих антивакцинаторів — майже неможливо. Людина має сама прийняти рішення про своє здоров’я.
До слова, до тижня імунізації у столиці для дітей проведуть квест «Операція — вакцинація».
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»