Стійкий інформаційний простір — це не лише питання свободи слова, доступу до правдивої інформації чи якісної журналістики. Це фундаментальний елемент національної безпеки та стабільності демократичних процесів.
У часи повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли інформація може використовуватись як зброя, кожне місто, громада і навіть окремий користувач медіа несуть відповідальність за захист інформаційного простору.
Про це говорили провідні медіаексперти, науковці та фахівці у сфері комунікацій під час дискусійної панелі «Інформаційна безпека в умовах війни: виклики для мегаполісу».
Начальниця управління інформаційної політики та доступу до публічної інформації КМДА, викладачка кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Київського університету ім. Грінченка Катерина Баранова розповіла про роль міської влади у кризових комунікаціях і практичні кейси реагування в умовах надзвичайних ситуацій.
«Завдання місцевої влади у кризових ситуаціях — забезпечити оперативний обмін інформацією між владою та громадянами, знизити рівень паніки й підвищити довіру до офіційних джерел. Саме в такі моменти відкривається вікно можливостей для боротьби з фейками», — зауважила Баранова.
За її словами, першим великим викликом була пандемія COVID-19, що змусила міську владу сформувати чіткі канали комунікації. Тоді щоденні брифінги Київського міського голови стали основним майданчиком для інформування населення. Але з початком повномасштабної війни формат комунікацій кардинально змінився.
«Умови вимагали максимальної оперативності — інформація мала поширюватися буквально в режимі реального часу. Найефективнішим каналом став телеграм-канал КМДА, кількість підписників якого за лічені дні зросла з кількох десятків тисяч до пів мільйона. Нам довелося миттєво адаптуватися — перейти від запланованих брифінгів до надшвидкого інформування. Телеграм виявився найефективнішим інструментом», — зазначила спікерка.
Також вона зауважила, що у перші тижні війни важливою частиною стратегії стала персоналізація комунікації. Регулярно в ефір телеканалу «Київ» виходив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
У відповідь на зростання інтересу з боку міжнародної спільноти команда КМДА також налагодила англомовну комунікацію: перекладала ключові повідомлення та запровадила формат щоденного (згодом — щотижневого) англомовного дайджесту новин.
Катерина Баранова підкреслила, що в основі всіх дій — прагнення поглибити довіру до офіційної інформації, яка в умовах війни буквально впливає на життя й безпеку людей.
Своєю чергою головна редакторка «Вечірнього Києва» Олена Петришин поділилася досвідом команди у протидії фейкам, зміцненні довіри до локальних медіа та формуванні інформаційної стійкості громади.
«Часто звучать сумніви: чи можуть локальні медіа реально впливати на інформаційну безпеку міста, коли масштаби дезінформації такі глобальні? Моя відповідь проста: ми не перекриємо весь інформаційний простір. Але ми можемо забезпечити першу лінію захисту там, де це справді має значення — у наших громадах», — зазначила редакторка.
На думку спікерки, локальні ЗМІ здатні знижувати рівень тривожності у місті завдяки своєчасній, перевіреній та зрозумілій інформації. Одним з інструментів редакції є постійна рубрика «Стопфейк», у якій команда розвінчує маніпуляції, фейки та панічні вкиди.
За перший квартал 2025 року «Вечірній Київ» відреагував на понад 30 інформаційних атак. Одним з прикладів стала хвиля панічних повідомлень про загрозу руйнування Київської ГЕС. Журналісти оперативно звернулися до експертів і опублікували матеріал, який допоміг зняти напругу в громаді.
«Ми застосовуємо комплексний підхід: не просто спростовуємо фейки, а підкріплюємо наші матеріали думкою профільних експертів — науковців, інженерів, істориків. Це дозволяє нам не просто говорити „не вірте“, а пояснювати, чому саме певна інформація є неправдивою», — додала редакторка.
Серед іншого вона розповіла про проєкт «Неподарована державність», який команда «Вечірнього Києва» реалізує вже три роки. У цій рубриці журналісти повертають історичну справедливість та доводять безперервність української державності.
«Ворог працює на страх і хаос. Ми — на довіру і розуміння. Це стратегічно сильніша позиція», — підсумувала Петришин.
Доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки й техніки України, експерт Інституту дослідження кібервійни Олександр Користін у своєму виступі звернув увагу на зростання кібератак в інформаційному просторі.
Під час презентації професор зауважив, що у сучасних умовах кібератаки стали однією з найбільших загроз для національної безпеки, оскільки вони можуть мати катастрофічні наслідки для інформаційного середовища.
Олександр Користін наголосив, що важливо не лише протистояти технічним атакам, а й запобігати маніпуляціям, які часто супроводжують кіберзагрози.
Одна з основних задач — це своєчасне виявлення і реагування на фальшиві новини та дезінформаційні кампанії, які можуть бути частиною кібератак. Спікер підкреслив важливість постійного моніторингу інформаційного простору та інтеграції кіберзахисту в загальну стратегію інформаційної безпеки.
Докторка історичних наук, професорка кафедри публічного управління та адміністрування Державного університету телекомунікацій Ірина Верховцева під час дискусійної панелі звернула увагу на безпрецедентні масштаби інформаційної війни, яку веде росія. За її словами, держава-агресор вже витратила понад 64 мільярди доларів на інформаційні операції, спрямовані на дестабілізацію суспільств, підрив довіри до інституцій і створення атмосфери хаосу.
«Лише у 2024-ому році російська мережа „правда“, яка була створена спеціально за допомогою штучного інтелекту для того, щоб отруїти світовий інформаційний простір, поширила три мільйони шістсот тисяч фейкових повідомлень. А це означає, що сьогодні будь-який запит до штучного інтелекту буде отруєний цією неправдивою інформацією», — зазначила експертка.
Тому вона наголосила на важливості кібердипломатії як інструменту протидії інформаційній агресії, зокрема з боку росії:
«Ці цифри свідчать про масштабність інформаційної війни та необхідність ефективної протидії з боку України».
Верховцева також підкреслила, що для ефективної протидії інформаційній агресії необхідно використовувати інструменти кібердипломатії, зокрема залучати громадськість, науковців, медіа, політиків та студентство до цієї діяльності. Вона вважає, що лише за допомогою комплексного підходу можна забезпечити захист інформаційних інтересів України в умовах сучасних загроз.
На те, чому важливо навчитися бачити за гучними заголовками глибший контекст і як маніпуляції формують наше сприйняття реальності, звернула увагу докторка політичних наук, професорка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Лідія Смола.
«Україна — це країна заголовків. Люди не читають далі заголовків», — зазначила експертка і пояснила, що у багатьох читачів часто спостерігається поверхневе сприйняття інформації: споживачі обмежуються лише заголовками та підводками, не заглиблюючись у деталі та контекст.
Вона також підкреслила, що медіа, своєю чергою, використовують емоційно заряджені фрази для привернення уваги, не завжди надаючи повну та точну інформацію.
Це явище, на її думку, є однією з причин поширення маніпуляцій та фейкових новин. Тому важливу роль тут відіграє критичне мислення та медіаграмотність у протидії таким викликам.
Завершення дискусійної панелі супроводжувалося активним обговоренням — експерти відповіли на запитання слухачів, які з’явилися впродовж розмови.
Сніжана БОЖОК, фото Олексій САМСОНОВ «Вечірній Київ»