Перша акція, яку провели родини бійців, коли ті ще перебували на «Азовсталі» відбулася 20 квітня 2022 року. Саме тоді близькі зрозуміли, що лише об’єднавшись та підтримуючи один одного можливий порятунок захисників міста Маріуполь.
«Вечірній Київ» поспілкувався зі співзасновницею Асоціації родин захисників «Азовсталі» Ольгою Адріановою про те, як сформувалося справжнє ком’юніті, яке не дає забути про пекло полону навіть у щоденній рутині.
«Хотілося, щоб потреби створювати асоціацію не було ніколи. Але коли ми повернулися з поїздки, у якій просили про екстрадицію, а хлопці та дівчата вже вийшли у полон, ми зрозуміли, що потрібно скоординувати наші дії. Все має бути погоджено, офіційно. Люди нас підтримали і я вважаю ця підтримка суспільства досі є рушійною силою», — розповідає співзасновниця Асоціації родин захисників «Азовсталі» Ольга Адріанова.
1 червня 2022 року родини, вже на той момент військовополонених, все ж об’єдналися та вирішили діяти спільно задля повернення кожного оборонця додому.
За майже три роки своєї роботи Асоціація охопила великий спектр соціальної діяльності, проте незмінними до сьогодні залишилися щотижневі акції — нагадування про бійців, які досі перебувають у ворожому полоні.
Зі слів співзасновниці, однією з першочергових причин для чого потрібні акції — це підтримка родин військовополонених, адже вони бачать, що не одні.
«До акцій долучаються тисячі людей, це говорить про те, що їх об’єднує спільне горе. В першу чергу акції тримають тему військовополонених на постійному слуху, ми не даємо забути про бійців і про те, що вони у полоні ворога вже понад 1000 днів», — каже Ольга.
Щотижня родини військовополонених погоджують проведення маніфестацій з поліцією та міською адміністрацією, аби все проходило у рамках закону. На акціях також завжди присутні представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Учасники акцій намагаються уникати провокацій від сторонніх осіб, контролюють використання будь-якої піротехніки, заборонених символік тощо.
«Хлопці та дівчата, які повертаються з полону також долучаються до акцій. Особливо коли приходять вперше, кажуть, що не могли навіть уявити такої підтримки та кількості людей. Звісно це для них приємно. Вони бачать, що про них говорять не тільки у Києві, а й по всій Україні, адже акції проходять у багатьох містах, кожна з яких також узгоджена між представниками родин військовополонених та місцевою владою», — розповідає співзасновниця Асоціації.
Хоч у суспільстві іноді виникають певні суперечності щодо будь-яких демонстрацій під час воєнного стану, представники Асоціації переконані, що це стосується несанкціонованих мітингів та протестів. Формат маніфестацій залишається незмінним з 2022 року та попередньо узгодженим.
Асоціації родин захисників «Азовсталі» також висвітлює питання військовополонених не тільки в Україні, а й за її межами.
«Якщо в Україні люди більш-менш „в темі“, то за кордоном звісно потрібно постійно нагадувати та розповідати про це. Наша команда шукає партнерів, політиків з якими обговорює тему військовополонених. Ми завжди наголошуємо, що росія не дотримується жодних конвенцій та прав. Якраз про це нещодавно створили та видали прототип „Московські конвенції“, де показано як умовно працюють Женевські конвенції, або не працюють взагалі. Також ми в постійному пошуку тих, хто може сприяти обмінам та взагалі говорити про те, що росія — країна агресор та терорист, яка не дотримується жодних прав», — каже Ольга Адріанова.
Попри складні реалії представники Асоціації та родини, які чекають на повернення рідних, продовжують вести активне соціальне життя, де щоденно звучить важливий слоган Free Azovstal Defenders.
«У нас доволі активна спільнота, нас вже починають запрошувати на різні публічні, спортивні заходи. Ми вважаємо, що на будь-яких майданчиках потрібного говорити про наших полонених, тому залучаємо всі можливі механізми. Часто зірки на своїх виступах можуть розгорнути прапор Асоціації або запрошують когось з родин для промови. Прапори, плакати та наліпки із закликами Free Azovstal Defenders можна побачити у різних просторах, кафе. Ця тема має постійно бути на слуху, це основна наша мета», — наголошує співзасновниця організації.
Щоразу Асоціація намагається залучити всі можливі способи нагадування про військовополонених навіть у буденних справах.
«Так, наприклад, ми співпрацювали з компанією Uklon, передали їм наші стікери із закликом Free Azovstal Defenders, які можна наклеїти на машину. Не скажу, що у Києві вони активно розповсюдились. Проте на моє здивування, після передачі стікерів у Білу Церкву, до нас звернулися за ще однією партією, адже попередню розібрали. Здавалося б, місто в рази менше за Київ», — із захопленням пригадує Ольга.
Команда Асоціації щоразу маючи нагоду розширює свої ініціативи. Так вони почали займатися з дітками захисників та захисниць. Зокрема проводити для них пізнавальні заняття, свята та майстер-класи.
«З дітьми я займаюся давно, тому власне для себе й обрала цей напрямок і в Асоціації. Діти — наше майбутнє, тому важливо їм подавати правильні меседжі, показувати все власним прикладом. Ми вкладаємо таку культуру ще змалечку, але стараємося проводити різні навчальні заходи не тільки для маленьких діток. У нас нещодавно була зустріч з Українською академією лідерства, прийшло чимало підлітків, вони горіли, було видно їхню зацікавленість. Не дивлячись на те, що зараз в Україні такий важкий стан, у дітей все одно має бути хоч якась радість. Більшість з них народилися вже під час війни, вони не знають іншого сценарію дитинства, тому хочеться подарувати позитивні емоції. Коли бачиш усмішки дітей у тебе ніби відкривається друге дихання, розумієш для чого потрібно боротися, продовжувати робити свою справу. Діти надихають», — розповідає Ольга.
Також Асоціалізація родин захисників «Азовсталі» активно долучається до публічних обговорень на державному рівні.
«Сподіваюсь у нас виховається культура комунікації державних установ із захисниками та їхніми родинами, в цьому напрямку точно є куди рухатися. Коли нас запрошують, ми обов’язково беремо участь і в публічних обговореннях, засіданнях. Якщо ми можемо бути умовним провідником між тими, хто це ініціює і для кого, то готові працювати на максимум», — стверджує співзасновниця Асоціації.
Ольга зізнається, хочеться аби акції припинилися і в них більше не було необхідності. Адже це означатиме повернення всіх захисників додому. Проте допоки не повернеться останній військовополонений, Асоціація робитиме все від них можливе.
«На акціях багато людей знайомляться з родинами, які чекають, бачать, що їм ця підтримка потрібна. Банально, але навіть обійми та добре слово вже є підтримкою. А коли згодом пліч-о-пліч з тобою стоїть людина, яка пройшла пекло полону та повернулася, ти більше не можеш не виходити та не говорити про них», — каже Ольга Адріанова.
Ні для кого не секрет, як росіяни ставляться до українських військовополонених. Навпаки, українців тримають в умовах непридатних для життя, проте це ще не найгірше.
У інтерв’ю для «Вечірнього Києва» наречена азовця, який потрапив у полон ще у 2022 році розповідає, як дізнається хоч якусь інформацію про коханого, його здоров’я та стан. Також дівчина розповідає і про життя в постійному стані очікування та невідомості. Детальніше про це читайте у матеріалі за посиланням.
Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»