У Національному музеї історії України відкрилася мінівиставка «Містичні візерунки томашівського посуду», присвячена 100-річчю відкриття поселення трипільської археологічної культури біля села Томашівка Черкаської області (3600–3200 рр. до н. е.).
У музеї розповідають, що у 1925 році археологічна експедиція під керівництвом Петра Курінного дослідила трипільське поселення площею близько 250 га. Були знайдені залишки житлових споруд, численні знаряддя праці, жіночі статуетки, фігурки тварин, а також значну кількість керамічного посуду.
«Саме розписи та орнаменти кераміки Томашівки стали головною темою виставки, адже вони несуть у собі глибоку символіку, пов’язану з природою, культом родючості та світосприйняттям трипільців», — розповідають у музеї.
На виставці можна побачити біконічні кубки, амфори, горщики та миски, прикрашені складними ритмічними візерунками, із зображенням рослинних мотивів, небесних світил, спіралі, антропоморфних та зооморфних образів.
«Символи на посуді передають ідею циклічності життя, гармонії, балансу між світлом і темрявою, народженням і смертю. Петро Курінний, досліджуючи ці пам’ятки, зазначав, що такий посуд міг використовуватися у ритуальних церемоніях, зокрема, в похоронних обрядах», — стверджують науковці.
За їхніми словами, томашівське поселення стало основою для виділення окремої локально-хронологічної групи трипільських пам’яток у межиріччі Південного Бугу та Дніпра. У цьому регіоні було виявлено понад 40 поселень, зокрема протоміста площею 200–450 га. Вдалося навіть частково визначити послідовність переселень томашівської групи — від Сушківки до Тальянок, Майданецького і Томашівки.
«Мінівиставка „Містичні візерунки томашівського посуду“ — це можливість зануритися у світ трипільської культури, відчути її глибину та символіку. Завдяки орнаментам на кераміці ми можемо простежити, як трипільці сприймали навколишній світ, виражали свої вірування, шанували природу та космос. Ці посудини — не просто побутові речі, а витвори мистецтва, де зашифровані знання про гармонію, циклічність життя та зв’язок людини з всесвітом», — зауважують куратори проєкту.
Також у музеї наголосили, що інші старожитності трипільської культури також можна побачити на виставках «Нев’янучий квіт Трипілля» та «Дохристиянські вірування України», які наразі також можна побачити у музеї.
До теми: Поезія Ліни Костенко, унікальні старожитності та майстерна графіка: у столиці представили «Українську Одіссею».
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»