Презентація результатів опитування, проведеного соціологічною компанією «Active Group» напередодні Дня Києва, в якому киянам запропонували відповісти на питання про себе та про столицю, пройшла за два дні до Дня Києва.
Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко та
директор та засновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній розповіли, що хотіли зробити невеликий подарунок киянам і провели онлайн опитування з мешканцями столиці, старшими за 18 років. Опитали 600 респондентів 18 травня.
Модератором пресконференції була Ірина Головатенко, яка зазначила, що опитування — ексклюзивні і зроблені у співпраці з КП «Київінформ».
директор та засновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, а також модератор пресконференції Ірина Головатенко.
Як годиться, до дня народження столиці, у киян поцікавились: а скільки ж років Києву?
За словами Олександра Познія 2,5% опитаних думають, що столиці менш як 500 років.
Натомість 15% вважають, що вік Києва від 500 до тисячі років.
Від тисячі до двох тисяч років дають столиці України 58,5% містян.
Ну, а 23,8% назвали орієнтовний вік — понад два тисячоліття.
Від традиційної дати заснування — 482 року — у 2025-му столиці виповнюється 1543 роки.
А от щодо засновника Києва — більшість опитаних спромоглись назвати бодай одного з тих, кого вважають.
«Кий» — сказала більшість — 81%, «Хорив» — 7,5%, про Либідь сказали 1,9%, про Щека опитані забули, а Рівноапостольного Князя Володимира згадали понад 5%.
Ірина Головатенко звернула увагу на те, що варіант відповіді, який передбачав назву усіх чотирьох засновників теж був, але більшість людей зреагувала саме на співзвучність назв «Кий та Київ».
Ірина Головатенко звернула увагу на те, що варіант відповіді, який передбачав назву усіх чотирьох засновників теж був, але більшість людей зреагувала саме на співзвучність назв «Кий та Київ».
А от щодо страв та смаколиків, які асоціюються зі столицею і є улюбленими в опитаних, то «Київський торт» тут у лідерах — його назвали понад 80%.
Про «Котлету по-київськи» розповіли соціологам 72%.
Відповідь про «Київську перепічку» дали 59% містян, а про «Київський борщ» 15%.
Дехто згадав старовинний смаколик, яким Київ славився на початку 20 століття — цукати «Київське сухе варення».
Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко під час обговорення цього питання зазначив, що людині, що створила «Котлету по-київськи» не пощастило, винахідник отримав тюремне ув’язнення, бо за радянських часів підрахували, що через курину ніжку вага котлети на 10 грамів менша, ніж вимагалось.
А на тисячі котлет, відповідно, недоданого м’яса було ще більше. Тож за традицією срср людину репресували, а бренд та рецептура легендарної котлети, що відома у всьому світі — живуть і досі.
Щодо музики, яка у людей асоціюється зі столицею України, то тут, за словами Андрія Яременка, беззаперечним лідером є «ЯК тебе не любити, Києве мій!» — за нього висловилось 92% опитаних.
Пісня у виконанні Павла Зіброва «Хрещатик» набрала 69%. А «Київський вальс» — 29,6%. «Я люблю тебе, Київ» у виконанні Dzidzіo є улюбленою у 22% містян, серед музичних асоціацій з Києвом назвали й сучасні твори — пісні Жадана та Собак і ONUKA.
Те, що пісню «ЯК тебе не любити, Києве мій!» знає понад 90% опитаних говорить про абсолютну відомість музичного твору, зазначили соціологи.
До слова, людям під час опитування не нав’язнули бренди чи назви творів, а просили назвати власні.
Ірина Головатенко звернула увагу на те, що «Київський вальс» написаний у 1950-ому році, пісні понад 50 років і під нього танцюють випускники, твір пам’ятають. Тобто йдеться не стільки про знання, як про емоції, які люди переживають. коли чують цю пісню.
А от скільки треба прожити в столиці, щоб стати киянином — соціологи назвали це питання дещо провокативним.
Щоб бути киянином — треба народитись у столиці, за це висловилась майже 50% опитаних. Понад 20% вважають, що це ті люди, що мають Київ у серці.
Соціологи нагадують, що склад населення міста змінила війна, кілька сот тисяч ВПО нині живе й працює у столиці.
Київ швидко росте, тут багато нових людей, скажімо, на це вказують такі нові масиви, як Харківський, Позняки та Осокорки.
«Кого вважати киянином?» — ще до 2014-го року була статистика, що у Києві жило 50% тих, хто тут народився.
Цікаві відповіді були й на запитання про те, які б риси були у Києва, якби він був людиною.
Незламність, витримку і стійкість назвали 56,6%, а любов до культури та історії — понад 40% опитаних, про гостинність згадали 37%.
Під час опитування дослідники відчули залученість людей до життя столиці, бажання знати про неї більше і безумовний патріотизм.
«Вечірній Київ» писав про те, що перше питання, яке ставили людям: «В які місця ви хотіли б сходити, щоб відчути Київ?», а друге: «Які місця ви б порадили відвідати іншим, тим, хто приїхав у Київ вперше, щоб відчути місто?»
«Три переможці по локаціях — центральні площі та вулиці Києва, — на першому місці, а на другому — історичні вулиці та площі столиці, на третьому — оглядові майданчики над Дніпром та на дахах», — поділився результатами Олександр Позній.
А от щодо улюблених парків, яких у Києві чимало. думки розділились так:
- по-перше — Маріїнський парк — 13%,
- по-друге — Парк Перемоги — 12%,
- а на третьому місці — Парк Наталка, який набрав 11, 4%.
Назви парків для опитування людям пропонували писати самостійно.
Цікаві відповіді, які розкривають ставлення містян до столиці, були і на питання щодо гастрономічних київських «родзинок» і щодо того, скільки треба прожити у Києві, щоб вважатися киянином. про них — читайте у «Вечірньому Києві» у суботу, 24 травня. або ж дивіться на ютуб-каналі «Київінформ» за посиланням.
Читайте також:
«У «Київінформі» відбувся пресбрифінг щодо боргів киян за опалення та гарячу воду, санкцій, які можуть очікувати боржників за тепло, якщо вони системно ігнорують рахунки та не сплачує за отримані послуги.