15 червня в Україні святкують День батька.
Це державне свято, офіційно затверджене у 2019 році, відображає зміни в суспільній свідомості щодо активного залучення батьків у виховання дітей та відмову від стереотипів, які все ще заважають чоловікам бути повноцінними, емоційно присутніми татами, відзначають у Центрі громадського здоров’я України.
«Тато заробляє, мама виховує»: історія стереотипу
Спадок радянських часів вплинув на сприйняття татівства в Україні. Роль чоловіка в родині зводиться до забезпечення фінансової стабільності — тато має заробляти, а виховання та опіка над дитиною стають «жіночою справою» і основним обов’язком жінки перед суспільством.
Цей дисбаланс відображався також у масовій культурі та освіті. Наприклад, у комедійних програмах часто висміюється тато, який не може правильно забрати свою дитину зі садка, а на уроках трудового навчання дівчат навчать сімейним обов’язкам, тоді як хлопців не готують до батьківства.
Коли батько все-таки доглядає за дитиною, це часто називають «допомогою», що означає, що відповідальність несе мама, а він виконує лише тимчасові чи вторинні функції. Такі мовні нюанси підкріплюють уявлення про другорядну роль татів у вихованні дітей.
Переваги залученого татівства
Наукові дослідження свідчать, що активна участь батька у вихованні дитини позитивно впливає на її соціальний, емоційний і когнітивний розвиток. Діти, за якими доглядають обидва батьки, мають вищу самооцінку, краще справляються з емоціями та менше схильні до девіантної поведінки в підлітковому віці.
Додатково, це дає жінкам можливість більше часу приділяти кар’єрі або розвитку власної справи, що в довгостроковій перспективі сприяє економічному зростанню країни. Сім’ї з партнерськими стосунками зазвичай демонструють вищі рівні задоволеності життям і менший ризик конфліктів.
Водночас дедалі більше чоловіків беруть активну участь у підготовці до народження дитини й партнерських пологах.
Протягом останніх років присутність тата під час пологів вважається нормою, і більшість пологових відділень забезпечують умови для партнерських пологів. Присутність батька не лише полегшує складний процес пологів для жінки, але також з перших моментів життя дитини формує міцні емоційні зв’язки між татом і немовлям.
Поступові зміни: нові принципи
Позитивні зміни почалися ще до початку великої війни. З середини 2010-х в Україні реалізуються соціальні проєкти, які пропагують ідею рівного партнерства у вихованні дітей.
У 2021 році ухвалено закон, що дозволяє чоловікам брати лікарняну відпустку для догляду за дитиною без надання підтвердження з місця роботи матері про те, що вона не пішла в декрет.
У 2022 році, під час війни, зміни були внесені до українського законодавства для покращення умов для військовослужбовців, що дозволяє чоловікам брати відпустку для догляду за дитиною, а не лише жінкам. Якщо ж обидва батьки служать, рішення про те, хто йде у відпустку, приймається ними спільно.
Батьківство під час війни: як залишатися поруч
Повномасштабна війна стала серйозним випробуванням для батьків. Проте існують чудові приклади залученого татівства: батьки, які йдуть в армію, продовжують підтримувати зв’язок з родиною у будь-який спосіб, спільно з дружинами приймають рішення щодо виховання дітей, спілкуються з дітьми через відеозв’язок. Це демонструє, що татівство — це не лише фізична присутність, а також відповідальність і емоційна залученість до життя дітей.
Є й інші випадки залученості: мама служить, а тато дбає про дітей — це зручно для обох. При цьому чоловіки з підрозділу, де служить мама, ставляться до цього з повагою.
Наслідуючи зміни
Українське суспільство вже зазнає змін. Ми бачимо все більше чоловіків, які беруть участь у партнерських пологах чи декретній відпустці, татів з колясками на вулицях.
Проте стереотипи ще не зникли остаточно і потребують критичного переосмислення.
Перші кроки можна зробити вже сьогодні:
- замість «допомагає з дітьми» говорити «виховує/доглядає дітей»;
- замість «кімната матері й дитини» — «кімната батьків і дитини»;
- коли батько проявляє ініціативу, підтримувати його бажання бути залученим.
Найголовніше — сприймати татівство не як винятковий чи героїчний прояв, а як норму. Бо бути залученим татом — це не подвиг, а спільна відповідальність за майбутнє покоління.
- У червні у столичному музеї Шевченка працює ігрова кімната для дітей. Тут можна подивитися мультфільм, помалювати, зібрати з кубиків картину Шевченка та спробувати гру-бродилку.