У столиці питання доступності інфраструктури для всіх городян займає одну з ключових позицій у міській політиці. У кожному з районів реалізуються безбар’єрні маршрути, державні організації, лікарні та навчальні заклади поступово адаптуються під потреби маломобільних груп населення.
Однак у житловій сфері все ще трапляються ситуації, коли люди не можуть самостійно дістатися до своїх домівок через брак базових пристосувань — зокрема пандусів.
Один із таких випадків стався у Святошинському районі Києва. Через недоступний вхід до під’їзду військовий Ярослав, який пересувається на інвалідному візку через отримане поранення, не може самостійно потрапити до своєї квартири. Про цю ситуацію повідомила депутатка Київради від фракції «УДАР» Олеся Зубрицька. Разом із Уповноваженою Київради з прав осіб з інвалідністю Лесею Петрівською вони відвідали родину Ярослава.
«Його дружина з дитиною зараз у лікарні, а сам Ярослав може піднятися до ліфта лише навколішки. Нікому допомогти перевести його візок — фактично він „живе в полоні“», — підкреслила Олеся Зубрицька.
За її словами, рейки, встановлені у під’їзді, не відповідають типу візка, який важить приблизно 35 кг. Щоденні переміщення такого візка є надзвичайно складними навіть для здорової людини, не кажучи вже про родичів.
У Києві функціонує Комплексна цільова програма підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури на 2021–2025 роки (рішення КМР від 27.05.2021 № 1241/1282), що передбачає установку пандусів у житлових будинках за рахунок міського бюджету. Минулого року на цю програму було виділено 200 млн грн. Протягом 2024 року в багатоквартирних будинках столиці встановлено 371 пандус.
Проте ці роботи є капітальними, а отже — тривалими. Крім того, у старих будинках часто відсутня технічна можливість для установки нормативних пандусів, які можна використовувати самостійно.
«Необхідно працювати над механізмами установки „розумних пристроїв“ — як тимчасових рішень до моменту зведення повноцінних пандусів, так і альтернатив у тих ситуаціях, де пандус технічно неможливо встановити», — зазначила Олеся Зубрицька. — «У таких випадках доцільно використовувати кошти резервного фонду міського бюджету».
Проблема також полягає в тому, що управляючі компанії не завжди мають достатні обігові кошти для реалізації таких рішень, а для використання коштів мешканців потрібна згода всього будинку.
Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Леся Петрівська додає: «Минулого року ми зафіксували системні помилки під час встановлення пандусів і провели нараду з районними адміністраціями, щоб вирішити це питання. Виникали конфлікти з мешканцями — деякі не бажали „віддавати“ зелені зони під пандуси. Але з людьми вдається домовлятися. Проблема полягає у технічних обмеженнях: є будинки, де неможливо встановити ані пандус, ані підйомник. Це змушує нас шукати альтернативи».
Наразі Уповноважена збирає узагальнену інформацію про об’єкти, де у 2025 році планується установка пандусів.
Водночас вона підкреслює: у випадках, коли військові повертаються з фронту й не можуть потрапити до своїх домівок, система повинна здатна реагувати негайно — через тимчасові підйомники, мобільні платформи і адресне фінансування з резервного фонду. Адже коли йдеться про щоденне пересування, навіть один день очікування може бути нестерпним.
До слова, у столиці почала діяти Мапа доступності об’єктів міста, яка доступна в застосунку Київ Цифровий. Вона створена за дорученням Київського міського голови та рішенням Київради.
«Київ затвердив План заходів на 2025–2026 роки для реалізації Національної стратегії з створення безбар’єрного простору».