Як українці раніше святкували Івана Купала – добірка фото11

Свято Івана Купала українці відзначають з давніх-давен.

Gazeta.ua зібрала фотографії святкувань цього свята в XX столітті.

Фото: authenticukraine.com.ua

Одна з найдавніших згадок про свято походить з XIII століття. У Волинському літописі за Іпатіївським списком під 1262 роком фігурує “канунъ Ивана дни, на самые Купалья”. У договорі литовських князів із польським королем Казимиром 1350 року зазначається “до Ивана дне до Купалъ”. В грамоті литовського князя Вітовта 1396 року говориться, що “писана во вторникъ передъ Купалы святого Ивана, іюня 20 дня”.

У Густинському літописі на початку XVII століття засуджують традиції святкування Івана Купала. Літописець називає Купалу бісом.


“Ще й до сьогодні в деяких країнах святкують цю подію в навечір’ї Рождества Іоанна Предтечі, навіть до жнив, способом, що традиційно: ввечері збираються молоді хлопці та дівчата, плетуть вінки з їстівних трав та корінців, і, обв’язавшись віттям, розпалюють вогонь. Інші ставлять зелену гілку та водять хороводи навколо вогню, співаючи пісні, переплітаючи Купалом. Після цього через вогонь стрибають, приносячи дари цьому бісу”, – зазначається в літописі.

У минулі часи церква не підтримувала гуляння на Купала, визнаючи лише назву Різдво Іоана Предтечі. До початку XX століття народні святкування були під забороною, а учасники часто стикаються з покараннями.

Іван Купала має язичницькі витоки, вважається святом кохання води та вогню, а також одруження Купала та Марени. Купала символізує вогонь і Сонце, тоді як Марена уособлює воду. Її зазвичай зображували в людській формі, виготовленій із соломи. Дівчата збиралися у хороводи біля води, при цьому допускалося бути в сорочці з розпущеними волоссям лише в дівочій компанії. Це вважалося сором’язливим – стрибати та задирати ноги. У ті часи ніхто не носив спідньої білизни. Дівчата співали, закликаючи свою долю.

На Івана Купала готували вареники, начиняючи їх вишнями, адже саме у цей час вони вродили. Також зробили вареники з сиром, оскільки посту тоді не було. Ставили парну кількість ягід, сподіваючись знайти пару. Готували пряженю – це особливий вид яєшні, складаючи парну кількість яєць. Дівчата прикрашалися в зеленому, плели вінки на голову й усіяли себе квітами, адже тоді буйно росли трави. Вони прагнули, щоб хлопці це помітили. Парубки приходили на гуляння.

На святі молоді чоловіки розпалювали багаття, лякали жінок, вискакуючи з води та кущів. Вони спускали з пагорба вогняне колесо, що символізувало Сонце, яке постійно присутнє в річному циклі.

Після цього розпочиналися залицяння та спільні танці.