Перший день саміту НАТО вже виявив наявність розбіжностей серед його учасників. При цьому конфлікти не завжди пов’язані лише з фінансами.
Зустріч союзників проходить вперше в Нідерландах, на рідній землі генсека НАТО Марка Рютте. Дональд Трамп поставив перед країнами-учасниками завдання: збільшити витрати на оборону до 5% від їх ВВП. Як зазначив Марк Рютте, всі погодилися, за винятком прем’єра Іспанії Педро Санчеса, який вважає це занадто тяжким фінансовим зобов’язанням для своєї країни.
Щоб зберегти єдність, НАТО вирішило розподілити ці 5% на дві частини: збільшення прямих витрат на оборону до 3,5%, що є здійсненним для більшості держав, і ще 1,5%, які можуть бути витрачені на питання, пов’язані з безпекою та обороною.
Іспанія вимагала бути виключеною з цих норм.
Наприклад, це стосується розвитку інфраструктури. Іспанія прагнула стати винятком, що викликало обурення з боку представників країн Балтії. Міністерка оборони Литви Довіле Шакалене запевнила, що цього не станеться. Можливо, саме через ці розбіжності Трамп відмовився уточнити, як він трактує статтю щодо колективної оборони членів НАТО.
Чорний лебідь миру
Президент США прибував до Гааги у доброму настрої, проголосивши, що у найгіршому випадку буде “спокійніше, ніж у випадку з Ізраїлем та Іраном”.
Саме ці країни здійснили ракетні пуски після того, як Трамп проголосив про досягнення миру.
Він натякнув, що має намір обговорити питання з Путіним і зустрінеться на саміті НАТО з Зеленським. Цікаво, що умови цієї зустрічі були обговорені телефоном між головою офісу президента Андрієм Єрмаком та держсекретарем США Марко Рубіо.
Європа також сподівається на новий прорив у мирних перемовинах. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив, що його країні неприйнятні поступки Путіну.
Мир в Україні створив би підстави Трампу не лише формувати порядок денний саміту НАТО, а й більш обґрунтовано претендувати на Нобелівську премію миру. І навпаки, його зрив позбавив би політичних дивідендів та угоди на Близькому Сході.
Обіцяні гроші
У президента України в Гаазі був свій план дій. Він прибув туди 24 червня. Марк Рютте запевнив його, що Україна отримає 35 млрд євро на оборону, а в підсумку року ця сума зросте до 50 млрд. Рютте, голова Ради Європи Антоніу Кошта та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн обіцяли непохитну підтримку Україні.
Головною зброєю від Євросоюзу стане 18-й пакет санкцій.
Зеленський висунув вимогу зміцнити ППО та пообіцяв виробляти до 8 мільйонів дронів на рік за рахунок об’єднання ВПК України та ЄС, яке оголосила фон дер Ляєн. Наразі ж ключовою зброєю від Євросоюзу має стати 18-й пакет санкцій, що передбачає зниження ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель.
Словаччина, яка нещодавно пригрозила блокувати антиросійські санкції, вже погодилася їх підтримати, але прогнозувати ухвалення рішення ще рано.
До чого готуватися заради безпеки
Трамп прибуде до Гааги “на коні”, розповів дипломат і директор Київського безпекового форуму Данило Лубківський, адже президент США досяг угоди між Ізраїлем та Іраном. Проте, безпека на Близькому Сході залишається не гарантованою.
“Якщо так, НАТО має реагувати на дії, які можуть вчинити Тегеран“, – зазначив Данило Лубківський.
Експерт підкреслив, що під час підготовки було зроблено все, щоб уникнути демаршу, як під час саміту G7, а також не допустити натяку на розкол.
З іншого боку, Альянс усвідомлює, що почалася нова ера без повного покладання на США, звернув увагу він. Саме на це натякнув і Дональд Трамп, висловивши думки про різні тлумачення статті 5 Статуту НАТО (про колективну безпеку). Нові обставини підсилюють фактор європейської оборони, підкреслив Лубківський.
ЗСУ як армія Європи
Таким чином, досвідчена українська армія є великим активом для євроатлантичної спільноти. Про це нещодавно заявив єврокомісар з питань безпеки Андрюс Кубілюс.
“Американці зосередили свою увагу на Тихоокеанському регіоні. Ми маємо створити ефективну архітектуру спільної безпеки. Партнерство з Україною є вкрай важливим“, – наголошував єврокомісар.
Можливо, саме завдяки цьому російська війна в Україні залишається актуальною темою на порядку денному саміту НАТО, як зазначив колишній керівник Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер.
Справжня ключова тема
Насамкінець, основною темою саміту НАТО в Гаазі залишаються фінанси, стверджує польський експерт Пйотр Кульпа. Посилаючись на Варшавську безпекову конференцію, що відбулася напередодні саміту НАТО, Кульпа стверджує: за лаштунками саміту проходитимуть тарифно-ресурсні переговори, які не припиняться навіть після 26 червня.
“Від результатів цих переговорів залежить, чи будуть конфлікти, зокрема, російська війна в Україні, припинені, чи спалахнуть знову. Якщо Європа балансує так, як зараз, конфліктів стане більше, і вони стануть інтенсивнішими“, – вважає експерт.
Остаточні результати саміту НАТО стануть відомі тільки після участі Дональда Трампа. Як і на саміті G7, на кону стоїть трансатлантична єдність.