Про це він повідомив в інтерв’ю United24.
У тексті присутні зображення та деталі трагедії, що можуть бути чутливими для деяких читачів (18+).
Андрій опинився в полоні в лютому 2024 року, перебуваючи на позиціях під час відбиття атак з боку російських військ. Одного разу, поруч із ним стався вибух гранати, який завдав серйозних поранень.
Спочатку пан Андрій думав, що вибухом позбувся ніг, оскільки не відчував їх. Російські солдати, які витягнули його з бліндажа, вражалися, що він зміг вижити після того, як не дихав і в нього не було пульсу.
Згодом його перенесли на російські позиції, де провели огляд, але медичну допомогу не надали.
«Ті шрами, які я маю зараз, тоді були відкритими ранами, які кровоточили. Я вважаю, що постійно втрачав свідомість через величезну втрату крові», – розповідає Андрій.
Після цього, росіяни «привітали» його обухом п’ятилітрової пластикової пляшки для води по голові: «Це було їхнє „ласкаво просимо“».
Коли пан Андрій прийшов до тями, він почав піддаватися допиту. Він усвідомлював, що його хочуть «зламати», тому почав «казати їм неправду», вигадуючи відповіді на їхні запитання.
«Дізнавшись, з якого я підрозділу, це справді викликало їхнє обурення. Вони розлютилися», – підкреслює Андрій.
Катування тривало до ранку наступного дня – протягом цього часу росіяни застосовували електричні удари по відкритих ранах. Наступного дня його направили до шпиталю, де йому була проведена операція.
Коли до Андрія прийшла російська медсестра для заміни пов’язки, вона запевнила його: «Не переживай, коли повернешся додому, закриєш це татуюванням або чимось іншим». Тоді він сам не зрозумів, про що йдеться.
Вперше Андрій побачив випалене слово, коли його перевели до звичайної палати.
За його словами, напис був зроблений хірургом, ймовірно, за допомогою медичного паяльника. Що стосується медичних маніпуляцій, йому повідомили, що вибух розірвав його сечовий міхур, уретру та пряму кишку. Частину прямої кишки довелося видалити.
Витримати такі умови в полоні Андрію допомогло обіцянка своїй доньці повернутися додому: «Я постійно повторював собі: я повернусь».
Нині військовий планує повернутися до служби, якщо лікарі дозволять йому це після операцій.
Також читайте на «Вечірньому Києві» історію морського прикордонника з Маріуполя про тортури в Таганрозі, де Іллі Ільяшенку російські катування підпалили руку та збривали брови.