Міжнародний валютний фонд підтвердив свій прогноз зростання ВВП України у 2025 році, очікуючи рівень на 2-3%.
Незважаючи на зменшення дефіциту електроенергії, економіка продовжує стикатися з труднощами – зокрема, через зниження газовидобутку та зменшення обсягів аграрного експорту. Цю інформацію наводить звіт МВФ.
Фонд акцентує, що Національний банк України підтримує жорстку монетарну політику на фоні високої, але контрольованої інфляції. Рівень міжнародних резервів залишається адекватним завдяки значній зовнішній підтримці.
“Агресія Росії триває й завдає серйозних економічних та соціальних втрат. Однак Україні вдається утримувати макрофінансову стабільність завдяки збалансованій державній політиці та міжнародній допомозі”, – зазначила перша заступниця голови МВФ Гіта Гопінат.
Вона підкреслила, що для забезпечення фіскальної стійкості у середньостроковій перспективі потрібно рішуче реалізувати Національну стратегію доходів, включаючи реформу податкової та митної систем, боротьбу з тіньовою економікою і приведення законодавства у відповідність до європейських стандартів.
Гопінат також наголосила на необхідності завершення антикорупційних реформ, включаючи ухвалення змін до Кримінального процесуального кодексу, призначення керівника Бюро економічної безпеки та зміцнення фінансового моніторингу.
На думку МВФ, незважаючи на високі ризики для макростабільності, економіка України залишається стійкою завдяки стратегічному плануванню та міжнародній підтримці.
Крім того, МВФ узгодив чотири нові структурні маяки для України, серед яких:
– оновлення державного інвестиційного портфеля;
– розробка дорожньої карти для розвитку фінансової інфраструктури;
– впровадження міжнародних стандартів оцінки активів;
– гармонізація законодавства щодо ринку облігацій та сек’юритизації із світовими нормами.
Україна готується до розширення географії експорту вже наступного року. Планується відкриття доступу до 31 нового ринку, включаючи країни Африки, Близького Сходу та Китай. Основний акцент робиться не тільки на розширення експорту, а й на зміни в економічній парадигмі.
Головна мета полягає у відмові від сировинної моделі на користь продукції з доданою вартістю.