У першій половині 2025 року експорт російського газу до Європи трубопроводами склав лише 8,33 мільярда кубометрів, що є суттєвим зниженням у порівнянні з 15,5 мільярда кубометрів за той же період минулого року.
Цей показник є найнижчим за останні 50 років, про що свідчать дані Reuters, засновані на інформації від європейської газотранспортної організації Entsog.
Після того, як Україна вирішила не продовжувати п’ятирічну угоду з Росією, термін дії якої закінчився 1 січня, “Турецький потік” став єдиним залишковим шляхом для транспортування російського газу до ЄС.
Поставки російського газу цим маршрутом зросли до 8,33 мільярда кубометрів за півроку, що на 6,8% перевищує обсяги першої половини 2024 року (7,8 млрд куб. м). Відзначається, що це найнижчий рівень постачань газу до Європи з початку 1970-х років, за даними The Moscow Times. Для порівняння: у 1975 році поставки становили 19,3 млрд кубометрів, а у 1980 році, завдяки угоді “газ в обмін на труби” та укладенню великого контракту з Німеччиною, – 54,8 млрд.
Згідно з даними “Газпрому” та підрахунками Reuters, у 2022 році Росія експортувала близько 63,8 млрд кубометрів газу до Європи різними шляхами. У 2023 році цей показник різко впав на 55,6%, до 28,3 млрд кубометрів, але у 2024 році дещо зріс до близько 32 млрд кубометрів. На піку, в 2018-2019 роках, річні потоки російського газу до Європи становили від 175 до 180 млрд кубометрів.
Водночас експорт зрідженого природного газу (СПГ) з Росії в першій половині року скоротився на 4,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 15,2 мільйона метричних тонн, відповідно до попередніх даних LSEG.
Зокрема, експорт російського СПГ до Європи у січні-червні знизився на 13% у річному обчисленні – до 7,9 мільйона тонн.
Після завершення угоди з Україною, морське постачання російського СПГ до Європи вперше перевищило обсяги експорту газу трубопроводами, як зазначає Reuters.
Раніше повідомлялося, що російський уряд розглядає можливість зменшення податкових зобов’язань для “Газпрому”, який стикається зі значними збитками, втратою обсягів експорту та вимушеним продажем активів і скороченням персоналу.
Нафтова промисловість Мексики переживає серйозну кризу – видобуток знизився до найнижчих показників з 1979 року. Це вже негативно вплинуло на експорт та створює загрозу для нафтопереробних підприємств США, які істотно залежать від мексиканських постачань.