Другого липня Кабінет Міністрів звільнив Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови через закінчення терміну, на який його призначали. Рішення набере чинності 8 липня. Про це повідомив постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
На цю посаду було розглянуто трьох кандидатів. Раніше Кременя запевнили, що його повторно призначать.
Однак кандидатуру так і не висунули. Чи був Тарас Кремінь ефективним омбудсменом? Так, був. Варто згадати десятки звернень до посадовців найвищого рівня Харкова, Одеси, Миколаєва із зауваженнями щодо дотримання Закону про державну мову.
Шлях Кременя на посаді не був легким. Йому довелося впроваджувати українську мову як державну на всіх рівнях і в усіх сферах. Він також проходив через судові засідання. Тобто, він не соромиться своєї роботи, і це найважливіше.
Проте Міністерство юстиції за ініціативою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля висунуло кандидатуру актора Олександра Завальського на посаду уповноваженого із захисту державної мови. Завальський – артист і колишній ведучий каналу “Глас” УПЦ МП.
Завальський є доцентом Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Однією з його ключових пропозицій є створення державного онлайн-сервісу з умовною назвою “Правильна мова”, що має об’єднати словник, підручник та мовний редактор, доступний кожному громадянину.
Проти Завальського виступають мовні активісти, які вимагають запровадження в Україні дієвого мовного омбудсмена.
Наприклад, українські письменниці Ліна Костенко та Оксана Пахльовська підписали відкритий лист, в якому десятки українських культурних діячів закликають повторно призначити Тараса Кременя на цю посаду.
Цей лист вже підписали Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков, актори Ірма Вітовська, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, поетеса та військова Ярина Чорногуз, Рефат Чубаров та інші відомі українці.
У зверненні зазначено, що частиною політики РФ є стримування українізації, зросійщення українців і лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях. Тож боротьбу за український мовний простір вони вважають “одним із важливих складників екзистенційної війни за незалежність”.
Коли Росія порушила наші межі, українська мова стала ще одним важливим кордоном.
Тому боротьба за Україну продовжується і на мовному фронті.
Ми чудово розуміємо сутність загарбницької, терористичної, окупаційної війни з початку 2014 року. Ми бачимо, що непокаране і не знищене зло має властивість повторюватися. І те, що відбувається в Україні з 24 лютого (2022 року) – це нове втілення “руzzкого міра”, але в людоненависницькому вимірі, – наголошував на чикагському радіо (США) екс-уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.