Президент Чехії Петр Павел не виключає можливість, що парламентські вибори у жовтні можуть змінити склад уряду країни.
Це вплине на подальші пріоритети, особливо у контексті підтримки України. Проте наразі важко прогнозувати позицію нової влади, зазначив Павел в інтерв’ю ВВС.
“Я зосереджений на підтриманні єдності у питаннях безпеки та оборони, зокрема в політиці щодо України, адже вважаю допомогу Києву важливою частиною власної безпеки”, – відзначив він.
Президент повідомив, що обговорює ці питання з лідерами парламентських партій, які можуть увійти до нового уряду. “Я підкреслюю необхідність збереження принципів у безпековій та зовнішній політиці навіть після виборів, та поки не можу гарантовано сказати, як це вплине на результати голосування”, – додав він.
За словами Павела, у 2024 році Чехія планує відправити Україні приблизно 1,5 мільйона одиниць великокаліберних боєприпасів, а цього року обсяги постачань зростуть до 1,8 мільйона, з яких близько 800 тисяч — калібру 155 мм. Раніше він запевняв, що ця ініціатива не під загрозою.
Президент наголосив, що співвідношення вогневої потужності між Україною і Росією значно покращилося — з 1:10 до приблизно 1:2, що дозволяє українському командуванню ефективно планувати операції за умови стабільних постачань боєприпасів.
Павел також закликав західних лідерів посилити тиск на президента РФ Володимира Путіна і примусити його сісти за стіл переговорів. Він висловив готовність вести діалог з Кремлем, але лише за умов реалістичного підходу з боку РФ, без безкомпромісних вимог.
Крім того, президент Чехії звернув увагу на активні дії Росії в гібридній війні проти західних демократій, зокрема шпигунство, саботаж, кібератаки та дезінформацію. Він пообіцяв посилити боротьбу з російськими агентами у Чехії.
“Російська розвідка намагається здійснити численні акти саботажу на нашій території, тож ми маємо захищати наше суспільство”, – підкреслив Павел.
Парламентські вибори в Чехії заплановані на 3-4 жовтня 2025 року. Вперше право голосу отримають чехи, що живуть за кордоном, що може призвести до підвищення явки.
Як повідомляється, одним із основних претендентів на посаду прем’єр-міністра в разі перемоги опозиції є експрем’єр Андрій Бабіш, який у 2023 році програв Павелу в другому турі президентських виборів. Хоча Бабіш намагався заручитися підтримкою виборців, незадоволених активною допомогою Україні, він не зайняв чіткої проросійської позиції на посаді прем’єра.
Нинішній уряд Чехії очолює Петр Фіала з Громадянської демократичної партії, відомої своєю підтримкою України в протистоянні російській агресії.
Раніше президент Чехії Петр Павел поділився деталями неформального обговорення на закритій вечері під час саміту НАТО в Гаазі.
За його словами, лідери країн Альянсу намагалися переконати президента США Дональда Трампа у необхідності посилення економічного тиску на Росію, але той залишився нерішучим.
Павел зазначив, що всі лідери виступали одностайно, аргументуючи, що настав час діяти рішуче.
“Не з метою створення економічного колапсу Росії – це не в наших інтересах, – а щоб вона усвідомила, що альтернативи переговорам просто не існує”, – наголосив він.