Цього літа в аукціонному домі «Goldens» відбувається масштабна ретроспективна виставка «Олег Соколов. Всесвіт на папері», яка відкриває унікальний погляд на творчість одного з найзначніших діячів українського неофіційного мистецтва другої половини XX століття.
До експозиції увійшли більше 50 графічних творів художника, створених у 1950–1980-х роках — від ранньої абстракції та монотипії до пізніших фігуративних картин, колажів і складних візуальних образів. Поєднуючи експериментальні техніки, ліричну чутливість та внутрішню свободу, автор трансформує аркуш паперу в простір інтелектуального і художнього пошуку.
В галереї зазначають, що Олег Соколов — одна з ключових постатей українського неофіційного мистецтва, чия творча мова виділяється сміливою метафорикою, пластичними експериментами та тонкою критикою соціальних норм. Його ім’я в мистецькому контексті здобуло майже легендарний статус — не лише завдяки самобутності візуального стилю, але й через поєднання інтелектуальної глибини, філософської рефлексії та естетичної незалежності.
Протягом радянських часів Олег Соколов свідомо уникнув мистецьких компромісів і формалізму, обираючи внутрішню свободу замість кон’юнктури. Попри приналежність до неофіційного середовища, йому не була властива естетика радикального авангарду. Його творчість була насиченою складною метафоричною мовою і емоціями: у 1950–60-х роках він звертався до абстрактних рішень і монотипії, в 1970–80-х розвивав живопис, де образ балансує між символізмом і фігуративністю.
У радянську добу, всупереч офіційним заборонам і естетичним диктурам, митець послідовно формував власну автономну мову — як засіб протистояння культурній уніфікації. Особливо яскраво ця самобутність проявляється в його колажах, де фрагменти з друкованих видань, книжкові ілюстрації та авторські символи формують нову реальність — одночасно зорову, емоційну та концептуальну.
«Твори Олега Соколова — це не лише візуальні образи, а зашифровані системи смислів, філософських і мистецьких кодів. Хоча минуло вже понад 35 років від смерті художника, його мова залишається напрочуд сучасною — бо він говорив про важливі теми: свобода, самотність, пошук сенсу життя. Тож ця ретроспектива є своєрідним діалогом з сучасниками. Через десятиліття після створення своїх робіт Соколов продовжує ставити нестандартні, глибоко особисті запитання про те, що означає бути художником, людиною, мислителем. Саме тому цей проект є особливо цікавим і актуальним у наш час», — зазначають куратори проекту в галереї Goldens.
З їх слів, сьогодні, в час національного переосмислення, особистість Олега Соколова повертається в фокус мистецької пам’яті як символ безкомпромісності, естетичного прориву та глибокого зв’язку з українським контекстом.
Незважаючи на тривале ігнорування його імені в рамках офіційного мистецтва, Олег Соколов справив значний вплив на покоління молодших художників. На думку мистецтвознавців, секрет його значущості полягає в послідовності, безкомпромісності та вірності своїм художнім принципам. Його творча мова резонує з європейськими модерністськими практиками, у тому числі з німецьким експресіонізмом, однак завжди залишалася глибоко вкоріненою в українському культурному ґрунті.
Мистецтво Соколова — це не просто реакція на епоху, в якій він жив. Це попередження — чутливість, що проросла в майбутнє. Сьогодні, коли українська культура переглядає забуті й маргіналізовані постаті, його ім’я повертається в публічний простір із новою силою та змістом.
Довідка.
Олег Аркадійович Соколов з’явився на світ 15 липня 1919 року в Одесі. У 1935–1939 роках він навчався в Одеському художньому училищі. Учасник Другої світової війни, був важко поранений. Після війни продовжив навчання у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (1947–1948), а потім — знову в Одеському художньому училищі (1948–1951). Працював художником на автоскладальному заводі, у товаристві художників, а з 1955 року до кінця життя — науковим співробітником і завідувачем експозиції в Одеському музеї західного і східного мистецтва.
У 1950-х роках він розвивав метафоричні цикли, створював еротичні композиції в часи, коли це прирівнювалося до злочину, та формував інтелектуальне середовище навколо себе. У його одеській квартирі проходили «середи Соколова» — неофіційні зустрічі молоді, митців і мислителів.
У 1989 році мав відбутися його ювілейний вернісаж, проте це не судилося, адже незабаром художника не стало. Посмертна виставка відкрилася уже в липні 1990 року — за кілька місяців після його смерті 17 травня. Проте «живе мистецтво» залишилося з нами — роботи Соколова зберігаються в численних приватних колекціях по всьому світу — в США, Японії, Ізраїлі тощо.
У 2019 році, до 225-річчя Одеси, ім’я художника з’явилося на місцевій Алеї зірок — як данина непересічній особистості, чий погляд на мистецтво був способом опору та свободою мислення в складний час.
Виставка «Олег Соколов. Всесвіт на папері»
Коли: до 18 липня, з понеділка по суботу: 12.00-19.00, вихідний — неділя.
Де: вул. Леоніда Первомайського, 4 (станція метро «Кловська»)
Вхід вільний
До теми: Універсалізм: у столиці демонструють самобутній артпроєкт про свободу та сенси.