У 2024 році країни Європейського Союзу витратили близько €21,9 млрд на імпорт російських викопних палив, що становить лише на 1% менше, ніж у попередньому році.
Для порівняння, фінансова підтримка, що її надало ЄС Україні, у тому ж році склала €18,7 млрд. Цю інформацію містить аналітичний звіт Euractiv.
Хоча було введено 17 пакетів санкцій і озвучено численні заяви про поступову відмову від російських енергоресурсів, нафта, газ та зріджений природний газ (СПГ) з Росії все ще надходять до європейських країн. Додатково, п’ять країн-членів ЄС – Фінляндія, Чехія, Словаччина, Угорщина та Болгарія – і далі використовують російські ядерні реактори типу ВВЕР, імпортуючи при цьому уран.
Ця залежність в частині обумовлена застарілою інфраструктурою, але існує й політичний фактор: Словаччина та Угорщина перешкоджають прийняттю 18-го пакета санкцій проти Росії, вимагаючи від Єврокомісії пересмислити графік відмови від російських енергоносіїв до 2027 року.
Згідно з поточним планом, з початку 2026 року не повинні укладатися нові газові контракти, а короткострокові мають закінчитися до середини 2026 року. Довгострокові угоди на нафту, газ і СПГ повинні бути повністю скасовані до 2027 року. Однак країни без виходу до моря, які користуються старими трубопровідними контрактами, отримали додатковий час до кінця 2027-го. Брюссель також працює над новими обмеженнями щодо імпорту російського урану та іншої ядерної сировини.
Більшість постачання газу трубопроводами з Росії в даний час припинені, окрім “Турецького потоку”, потужності якого, навіть, обговорюють можливість розширення. Імпорт російського СПГ залишається стабільним, що обумовлено використанням так званого тіньового флоту.
Для ЄС енергетична безпека є поєднанням надійності постачання, екологічних стандартів та доступності ресурсів. У країнах блоку, які ще залежать від російських викопних палив, основним фактором залишається ціна. Угорщина та Словаччина вважають, що ця залежність підтримує низькі ціни. У свою чергу, Німеччина переорієнтувалася на постачання газу з Норвегії, а Франція уклала 27-річний контракт на імпорт газу з Катару. Щодо нафти, то основними альтернативами для Євросоюзу можуть бути США та Лівія.
Euractiv підсумовує, якщо ЄС зможе знайти нових постачальників та подолати політичні розбіжності щодо санкцій, він зможе знизити доходи Росії від експорту викопного палива на 51 мільярд євро щорічно.
У першому кварталі 2025 року російські банки направили близько $2,7 млрд (приблизно 25 млн щодня) на покриття проблемних кредитів.
Це підтверджує серйозне загострення ситуації в кредитному секторі.
Згідно з даними Центробанку РФ, ризик невиплати позик у сфері роздрібного кредитування досяг рівня 3,6% – значно вище звичайного показника у 2%. Це особливо стосується споживчих кредитів, де обсяг прострочених платежів швидко зростає.