Контррозвідка Служби безпеки України запобігла новій спробі ФСБ провести теракт у прифронтових зонах.
У Запоріжжі затримали двох російських агентів, які готували вибух під автомобілем бійців 12-ї бригади спецпризначення “Азов” Національної гвардії України, повідомляє пресслужба СБУ від 7 липня.
“На замовлення ФСБ зловмисники планували закласти саморобний вибуховий пристрій під службове авто “азовців”, що ведуть бойові дії на передовій. Замовлення РФ виконували двоє агентів, які раніше відбували покарання за розбій і наркоторгівлю. В поле зору агресора рецидивісти потрапили через дружину одного з них, яка проживає в тимчасово окупованому Бердянську та співпрацює з ворогом”, – вказано в повідомленні.
Згідно з інструкцією російської спецслужби, агенти виготовили власноруч СВП, після чого відслідковували авто українських воїнів.
Крім того, фігуранти планували встановити у місці майбутнього теракту приховану камеру з онлайн-трансляцією для ФСБ.
Таким чином, російські спецслужби сподівались відстежувати прибуття бійців “Азову” до їх автомобіля та в потрібний момент дистанційно активувати СВП.
Співробітники СБУ завчасно викрили агентів і затримали їх.
Під час обшуків у домівках фігурантів було вилучено готовий СВП, додаткові компоненти для виготовлення нових вибухових пристроїв, а також телефони, якими вони контактували з куратором з ФСБ.
Слідчі Служби безпеки повідомили кожному затриманому про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України.
Зловмисники знаходяться під вартою без можливості внесення застави. Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Служба безпеки також затримала ще одного агента російської воєнної розвідки на Донеччині, який готував координати для повітряних ударів ворога на прифронтову Костянтинівку.
Виявилося, що ворожим поплічником є місцевий 40-річний ІТ-спеціаліст. Його завербували в одній з заборонених соцмереж, де російська військова пропонувала йому близькі стосунки в обмін на розвіддані. Серед об’єктів, що цікавили ворога, були укріпрайони та запасні командні пункти українських військ. Щоб зібрати відповідні геолокаційні дані, інформатор об’їжджав місто та його околиці.