Сімнадцятий саміт БРІКС, що завершився 6 липня в Ріо-де-Жанейро, вперше за всю історію альянсу привернув увагу президента США.
Трамп заявив, що будь-хто, хто спробує приєднатися до БРІКС, понесе 10-відсоткові додаткові митні тарифи. За словами Трампа, він не робитиме винятків.
Альянс БРІКС (Бразилія – Росія – Індія – Китай – Південноафриканська Республіка) утворився у 2006 році в рамках протидії економічному домінуванню Західних країн. Стати членом цього альянсу можна лише за запрошенням.
Зараз до БРІКС також входять Ефіопія, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Єгипет і Індонезія. Аргентина, тим часом, вирішила не брати участі в альянсі у 2024 році.
Існує ще категорія держав-партнерів, до якої належать: Білорусь, Болівія, Узбекистан, Таїланд, Малайзія, Уганда, Казахстан, В’єтнам і Нігерія. Попри зусилля, запуск спільної валюти в БРІКС поки що виявився невдалим.
Трамп також отримав швидку відповідь від Путіна, який заявив, що країни БРІКС не загрожують іншим державам. Аналогічно висловився й Китай.
БРІКС не вперше порушує питання нерівності у світовій торгівлі. Але підсумкове комюніке саміту містило виразніші заяви. Наприклад, засудження “однобічних примусових заходів“, включаючи тарифи, які, за словами документу, “суперечать міжнародному праву, викривляють торгівлю та не відповідають правилам Світової організації торгівлі (СОТ)“.
Окрім економічних тем, обговорювались також політичні аспекти, які могли б розлютити Трампа.
Останнім часом БРІКС активно проголошує свої політичні цілі. Саме тут вперше було виражено прагнення до багатополярності для зменшення впливу Заходу.
БРІКС закликає до реформування ООН, зокрема Ради Безпеки, резолюції якої є обов’язковими для виконання. Країни альянсу вимагають розширити представництво Глобального Півдня. У 2024 році експерти НАТО звернули увагу на можливість трансформації БРІКС в військово-політичний союз. Тоді ж у підсумковому комюніке саміту в Казані обговорювались збройні конфлікти у світі, зокрема й український, що підкреслило політичний підхід БРІКС.
Жодна з країн-учасниць не засудила агресію РФі в ООН вони або підтримують Росію, або утримуються від голосувань щодо війни в Україні.
Це підриває зусилля Києва та світових партнерів тиснути на Росію. БРІКС також представляє загрозу для колективної економічної сили Заходу, що є критично важливим в контексті потенційного глобального збройного конфлікту.
Офіційно БРІКС не має контактів з Україною, але деякі учасники (Індія, Бразилія, Китай, ПАР) мають обмежений діалог.
Кольорові берети?
Китай і Росія, враховуючи свою позицію в Радбезі ООН, закликали до включення Бразилії та Індії в якості постійних членів. Країни альянсу також підтвердили намір співпрацювати в питаннях безпеки, що вказує на можливу конкуренцію з НАТО.
США намагаються перехопити цей тренд, укріплюючи своїх союзників в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (наприклад, Японію, Філіппіни). Прем’єр КНР Лі Цян закликав “захищати мир і спокій у всьому світі”.
Чи йдеться про створення армії або миротворчого контингенту від БРІКС? Офіційно це поки що не коментують.
В комюніке учасники “згодні вивчити шляхи співпраці для запобігання збройним конфліктам, миротворчих місій ООН, операцій Африканського Союзу щодо підтримки миру“. Є також заява про занепокоєння з приводу “поточних тенденцій критичного збільшення світових військових витрат”, що впливають на фінансування країн, що розвиваються. Це суттєво попереджає ЄС, Великобританію, США, а також Трампа, який вимагає різкого збільшення членських внесків до НАТО.
Народження багатополярності
Замість однополярної системи, що обслуговує “золотий мільярд”, настає більш справедливий багатополярний світ, заявив Путін.
Однак процес “створення справедливішого світу” виглядає кривавим і навряд чи призведе до покращення. Учасники БРІКС в Ріо засудили напади на цивільну інфраструктуру в Ірані та на “мирні ядерні об’єкти”, які підпадають під гарантії ядерної безпеки МАГАТЕ.
Позиція БРІКС щодо України відстоює принципи “справедливості” в світлі нових багатополярних реалій.
Країни-учасниці альянсу рішуче засудили напади на мости та залізничну інфраструктуру, які, за їхньою думкою, свідомо націлені на мирних жителів Брянської, Курської та Воронезької областей РФ.
Новий план Путіна
Саміт у Ріо яскраво висвітлив другорядність Росії в порівнянні з Китаєм, зазначив Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. На його думку, більшість заяв у підсумковому комюніке вигідні саме Пекіну, зокрема щодо України.
“Китаю вигідно, щоб РФ затягувалася у війні, адже це полегшує йому доступ до зон геополітичного впливу Росії. Можливо, КНР використовує БРІКС для ведення переговорів з ЄС про вигідну економічну угоду, під яку обіцяє, що Путін не атакуватиме Європу. Однак я не виключаю можливості, що Росія підпише тимчасові мирні угоди, щоб перекинути шахівницю і посіяти хаос“, – припустив експерт.