Лелеки щороку перетинають тисячі кілометрів, повертаючись із жаркої Африки до Європи, зокрема до України.
Тут вони знаходять сприятливі умови для розмноження: велику кількість їжі, безпечні місця для гніздування та знайомі території. Чому це так, розповідає Лелека Грицько.
Ця міграційна поведінка сформувалася в процесі еволюції і має кілька логічних пояснень:
Багатство їжі в українському літі: весна та літо в Україні — це час “вибуху життя”, коли доступно багато їжі: жаби, миші, комахи, дощові черв’яки та інші дрібні тварини. Такий різноманітний раціон критично важливий для швидкого росту ненажерливих лелеченят, адже одне гніздо може споживати до 4 кг їжі щодня.
Не підходящі умови для розмноження в Африці: хоча взимку в Африці тепло і там достатньо їжі для дорослих лелек, влітку в регіоні настає сухий період з великою спекою і дефіцитом води та їжі. Ці умови несприятливі для вирощування потомства.
Довші світлові дні в Україні: українське літо характеризується тривалими світловими днями. Це дає лелекам більше часу для пошуку їжі і годування своїх пташенят. В Африці, особливо в екваторіальних зонах, літній день коротший, що зменшує шанси на успішне вигодовування виводка.
Еволюційний відбір: в процесі еволюції саме ті популяції лелек, що мігрували на північ для гніздування, здобували більше здорового потомства. Ці птахи найуспішніше передавали свої гени, що закріпило стратегію зимування в Африці та розмноження в Європі, зокрема в Україні, Польщі та Німеччині.
Щороку мільйони перелітних птахів проходять тисячі кілометрів, щоб дістатися до теплих країв або повернутися додому. Як їм вдається орієнтуватися в просторі без компаса та GPS — залишалося загадкою ще довгий час.
Учені виявили, що птахи “відчувають” магнітне поле Землі і використовують його в якості навігаційного інструменту. Завдяки спеціальним білкам у сітківці їхніх очей, вони здатні візуалізувати магнітні лінії, що допомагає точно визначати маршрут і не збиватися з курсу.