Обухівська громада з важким серцем та сльозами прощалася з Героєм — Володимиром Прокопенком. Йому був лише 24 роки. Старший матрос і старший навідник самохідного артилерійського взводу 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського загинув 5 липня під час виконання бойового завдання поблизу Новопавлівки Дніпропетровської області.
Володимир народився 12 квітня 2001 року у Кривому Розі. Як єдиний син у родині, у дитинстві він мріяв навчитися грати на гітарі та із задоволенням слухав, як мама грає на фортепіано, особливо мелодію з фільму «Зоряний хлопчик». Також захоплювався вільною боротьбою — цей інтерес прищепив йому вітчим.
Після закінчення школи Володимир навчався у коледжі ресторанного господарства в Києві, а зрештою продовжив своє навчання у Національному університеті харчових технологій. Після цього працевлаштувався у столичному ресторані. Від початку повномасштабного вторгнення йому не вдалося залишитися осторонь — він став добровольцем у лавах ЗСУ.
Протягом служби він брав участь у боях на Донеччині, Херсонщині та Покровському напрямку. В минулому році створив сім’ю та радів новині про своє майбутнє батьківство, разом із дружиною Тамарою мріяв про власний дім і мирне життя.
Цим сподіванням не судилося здійснитися.
Прощання з Героєм відбулося 13 липня в Обухові. Рідні, побратими, друзі та небайдужі мешканці громади прийшли вшанувати його пам’ять. Щирі співчуття висловлюють матері Інні, дружині Тамарі, вітчиму Ваграму, бабусі Людмилі, хрещеному, дядькові та всім, хто знав і любив Володимира.
Пам’ять про нього житиме в серцях!