Більше 700 осіб зареєструвалися на фестиваль, присвячений Дню корінних народів, який відбувся в ботсаду імені Гришка 9 серпня. На території, що була відведена для витких рослин, створили мініатюру Криму, де розмістили інформаційні таблички з назвами міст: Ялта, Бахчисарай, Євпаторія та інших. Це рідні місця для численних кримських татар, караїмів та кримчаків, які змушені були залишити їх у пошуках безпеки, і вже більше 10 років не мають змоги повернутися додому.
Незважаючи на самий гарний літній день, в повітрі відчувалася напруга — важливе питання: «Яка доля чекає на Крим?» — з огляду на перемовини між США та росією стосовно мирного договору в Україні. Про це згадували під час дискусії «Збереження пам’яті: спадок корінних народів України».
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров підкреслив, що Крим — батьківщина кримських татар і невід’ємна частина України. Він наголосив на важливості заяви Меджлісу з нагоди Міжнародного дня корінних народів світу та висловив впевненість: день визволення Криму від російської окупації стане днем відновлення прав і гідності як для корінних народів України, так і для всієї української політичної нації.
Про ситуацію корінних народів та дії української держави на їх підтримку розповідали Постійна представниця Президента в АР Крим Ольга Куришко, керівник Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров та заступниця Міністра закордонних справ України Мар’яна Беца.
По завершенню дискусії відбувся концерт, а також працював ярмарок майстрів, фудкорт із пловом, солодощами та запашною кавою, відбулася благодійна лотерея на підтримку ЗСУ. Серед призів був шеврон від ветерана Петра Кошукова. Він є киянином, але за походженням кримчак. Це найменший народ України. У Криму був єдиний у світі музей кримчацької культури, який зараз під загрозою, як і інші пам’ятки, що підривають російський міф про «Крим наш».
На фестивалі облаштували окрему локацію «Листи до вільного Криму», де всі бажаючі могли написати слова підтримки політв’язням, які нині знаходяться в російських в’язницях. Гостей також запрошували взяти участь у воркшопі з кримськотатарської мови, який вела Мамурє Чабанова.
Велика кількість відвідувачів фестивалю підтвердила, що для кримських татар, караїмів та кримчаків подібні заходи мають величезне значення — це місце, де можна зібратися. У Києві, окрім Кримського дому, таким місцем може стати експозиція, що формується в Музеї просто неба в Пирогові.
Кримськотатарський прапор відвідав 28 країн і тепер знаходиться в київському музеї.