Повінь забрала 3,7 млн ​​життів

18 серпня 1931 року річка Янцзи в Китаї досягла свого піку повені, яка впродовж декількох наступних місяців забрала життя 3,7 млн людей. Це стало найжахливішим природним лихом XX століття.

У період з 1928 по 1930 рік у Китаї переважала посуха. Зима 1930-1931 років видалася особливо сніжною, а весна принесла численні дощі, внаслідок чого річки почали переповнюватися. Зливи тривали і влітку, досягнувши свого максимуму в липні та серпні 1931 року. Крім того, регіон зазнав безпрецедентної активності циклонів — лише за липень над ним пройшло дев’ять циклонів, тоді як зазвичай їх лише два за рік.

Янцзи протікає через південний Китай, один з найбільш густонаселених районів світу. Місцеві мешканці, більшість із яких жили на межі бідності, покладалися на річку як на джерело води для особистих і сільськогосподарських потреб. У квітні в басейні річки були зафіксовані значні опади. Коли в липні знову почалися сильні дощі, ситуація була готова до катастрофи. Янцзи затопила 1300 квадратних кілометрів території. До початку серпня рівень води змусив 500 тисяч осіб евакуюватися зі своїх домівок.

До кінця липня 1931 року з берегів вийшли найбільші річки Китаю — Янцзи, Хуайхе та Хуанхе. Незабаром висока вода дійшла до Нанкіна, що на той час був столицею країни, і практично повністю його зруйнувала. До 19 серпня рівень води перевищив норму на 16 метрів. Вечором 25 серпня вода затопила Великий канал і порушила дамби. Тієї ночі приблизно 200 тисяч людей загинули, більшість із яких спали.

Оскільки вода продовжувала підійматися в першій половині серпня, а опадів ставало ще більше, рисові поля, які домінували в регіоні, були затоплені. Урожай загинув. Великі міста, як-от Ухань і Нанкін, залежали від рису, і без нього жителі міст почали помирати з голоду. Крім того, забруднена річка спричинила епідемії тифу та дизентерії. Мільйони людей загинули через повінь, голод та хвороби. Багато з них померло вже після відступу води. Унаслідок голоду було зафіксовано випадки дітовбивства та канібалізму.