Інвестор — не забудовник: у КМДА пояснили умови оренди садиби на Андріївському узвозі

Історичний об’єкт на Андріївському узвозі, 13-б знову став предметом жвавих дискусій — цього разу через сплеск публікацій у соцмережах. У рядах повідомлень йшла мова про нібито передачу пам’ятки під забудову, що викликало стурбованість серед громадськості.

Проте, у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА запевнили, що поширена інформація є неправдивою. За словами директорки ДОКС Марини Соловйової, мова йде про тимчасову оренду з умовою здійснення реставрації, а не про комерційну забудову чи зміну призначення об’єкта.

Директорка ДОКС Марина Соловйова. Фото: Борис Корпусеко

«Будівля на Андріївському узвозі, 13-б — це пам’ятка місцевого значення, яка раніше була в оренді, де працювала кав’ярня. Після початку повномасштабної війни орендар залишив місто, накопичивши борг у 800 тисяч гривень. Київський науково-методичний центр звернувся до суду, виграв справу, і виконавча служба стягнула 200 тисяч — решта боргу залишилася непогашеною. Будівля перебуває у занедбаному стані», — зазначила в ексклюзивному коментарі «Вечірньому Києву» Марина Соловйова.

За її словами, в рамках пілотного проєкту, розробленого робочою групою за участю Департаменту охорони культурної спадщини та Департаменту комунальної власності, будівлю виставили на оренду через систему Prozorro.

«Умови договору передбачають довгострокову оренду на 15 років з обов’язковою реставрацією за кошти орендаря протягом першого року. Реставрація має здійснюватися відповідно до Закону України „Про охорону культурної спадщини“ — з науково-проєктною документацією, погодженням консультативної ради, дозволом на реставраційні роботи. Жодної реконструкції там не передбачено, лише реставрація. Будівля залишається у комунальній власності, без права викупу чи відчуження. У Prozorro всі учасники тендеру знеособлені, переможця визначає система, а не чиновники чи політики. Орієнтовна вартість реставрації — близько 10 мільйонів гривень», — наголошує директорка ДОКС.

Також Марина Соловйова підкреслила, що будівля продовжує залишатися у комунальній власності.

Наразі пам’ятка стоїть занедбаною. Фото надане ДОКС

Після завершення робіт орендар матиме можливість використовувати приміщення за цільовим призначенням — як заклад харчування, сплачуючи податки місту.

«Подібні програми успішно реалізовані в багатьох країнах Європи — зокрема, у Вільнюсі, де всі занедбані пам’ятки в центрі міста вже відреставровані за кошти орендарів. Місто отримує збережену спадщину, орендар — приміщення для діяльності, громада — оновлений простір. Ось чому оприлюднена у соцмережах інформація про „передачу забудовнику“, „викуп“ чи „реконструкцію“ є неправдивою, а подібні заклики на адресу департаменту чи міського голови не мають під собою жодних підстав», — зазначила Марина Соловйова.

Директорка Департаменту також розповіла, що цей проєкт — це перший крок до системного вирішення проблеми занедбаних пам’яток у Києві, і якщо модель спрацює, її можна буде застосувати і до інших об’єктів.

«Ми пройшли довгий шлях, щоб дійти до цього рішення. Будівля на Андріївському узвозі, 13-б, яка роками була у занедбаному стані, нарешті отримала шанс на нове життя. Після кількох раундів тендеру, проведених через систему „Прозоро“, визначено переможця — не департаментом, не міським головою, а автоматичною системою, що забезпечує повну прозорість і неупередженість. Це важливо підкреслити, бо навколо цього процесу виникає багато перекрученої інформації», — зазначила пані Марина.

У Департаменті повідомили, що будівля передається в оренду на 15 років. Умови договору чіткі: протягом першого року орендар має здійснити реставрацію — не реконструкцію, що заборонена для пам’яток, — а саме реставрацію згідно з Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Це означає:

1. Розробку науково-проєктної документації

2. Погодження консультативною радою

3. Отримання дозволу від Департаменту охорони культурної спадщини

4. Контроль на кожному етапі.

Раніше у будівлі функціонував ресторан. Фото надане ДОКС
Фото надане ДОКС

Марина Соловйова зазначила, що як адвокатка, вона особисто контролює виконання договору оренди. За її словами, документ містить чітко прописані механізми відповідальності, умови розірвання, а також заборону на будь-які «невід’ємні поліпшення» чи викуп. Вона підкреслює: будівля залишається у власності міста. Йдеться не про продаж чи приватизацію, а про партнерство, в якому громада отримує відреставровану пам’ятку, а орендар — можливість здійснювати підприємницьку діяльність і сплачувати податки.

Марина Соловйова розповіла журналістці «Вечірнього Києва» про наявну ситуацію з будівлею на Андріївському узвозі. Фото: Борис Корпусенко

Директорка ДОКС також характеризує будівлю на Андріївському узвозі, 13-б, як перший крок у реалізації нової моделі, яка вже ефективно функціонує у європейських містах. «Ми маємо унікальний шанс змінити підхід до збереження архітектурної спадщини», — переконана директорка ДОКС.

За її словами, вона роками порушувала це питання на комісіях, у Міністерстві, на круглих столах. «Європейський досвід свідчить: довгострокова оренда з реставраційними зобов’язаннями — це ефективний шлях», — підкреслює Марина Соловйова.

Вона наводить приклад Вільнюса, де, за її словами, у історичному центрі не залишилося жодної занедбаної пам’ятки — всі об’єкти були відновлені за кошти орендарів, які брали їх у довгострокову оренду з чіткими реставраційними умовами.

«У великих містах Європи оренду можуть надавати на 30 років, адже реставрація великої будівлі — це не лише один рік і не 10 мільйонів, а іноді й 30–40 мільйонів. Якщо орендар готовий інвестувати, відновити пам’ятку, створити готель чи заклад і сплачувати податки — це виграш для всіх. Але має бути чіткий механізм відповідальності. У договорі на Андріївський узвіз, 13-б, він прописаний. Якщо щось піде не так — матимуть місце юридичні наслідки для порушників», — наголошує пані Марина.

Пам’ятку планують передати в довгострокову оренду, за умови реставрації. Фото надане ДОКС

Вона переконана: саме такі приклади мають стати основою системних змін. «Я хочу, щоб Київ — а згодом і вся Україна — позбулися руїн у центрі міста. Щоб пам’ятки не стояли в забутті, а працювали на громаду в оновлених та живих просторах», — говорить Марина Соловйова.

Для цього, за її словами, необхідні зміни на рівні законодавства. Вона готова співпрацювати з Верховною Радою, щоб створити механізм передачі пам’яток в оренду за символічну плату — з обов’язковою реставрацією та чітким контролем.

До теми: у Києві посилили охорону пам’яток, запустили електронну базу даних: у ДОКСі підсумували роботу за півріччя.