У середу, 10 вересня, в Солом’янському районі Києва було урочисто відкрито оновлений стадіон на Чоколівці, який отримав нову назву – «ЛокоЧоко». Це перший в Україні повністю безбар’єрний та інклюзивний спортивний простір, доступний для жителів району, військових, ветеранів та молоді.
Проєкт реалізовано завдяки фінансуванню Фонду Говарда Баффетта, а його координацією займалася «Укрзалізниця».
Нові можливості для спорту
Довгий час стадіон залишався в занедбаному стані, а тепер ожив із важливою соціальною місією – стати місцем адаптації для ветеранів, військових та молоді через спорт.
«Цей стадіон на Чоколівці десятки років не використовувався. Сусідня школа повідомила нам, що дітям бракує місця для футболу. Ми обговорили цю ситуацію з Говардом, і він підтримав ініціативу створення такого інклюзивного спортивного простору. Це місце тепер буде сприяти адаптації дітей та ветеранів, які повертаються з війни або мають поранення», — зазначив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.
З його слів, в даний час на фронті служать близько 12 000 залізничників, з яких півтори тисячі вже повернулися. Тому створення таких просторів важливе не лише для жителів Києва, а й для ветеранів.
Стадіон отримав сучасне футбольне поле, трибуни, спортивний комплекс для тренувань та універсальні майданчики для піклболу, баскетболу і волейболу, а також вуличні тренажери та зони для відпочинку.
Погляд ветеранів та спортсменів
Серед перших відвідувачів був ветеран Артем Ковальчук, боєць 112-ї бригади ТрО. Від початку повномасштабного вторгнення він захищав Київ, а згодом брав участь у боях на Харківщині та Донеччині. У березні 2023 року під Бахмутом він отримав тяжке поранення.
«Ой, було багато операцій, я навіть не рахував. Спочатку ампутація, потім реампутація, витягали уламки… Довгі місяці в госпіталях, нове життя, так би мовити», — згадує Артем.
Більше року тому він отримав протез. Незважаючи на пережите, активно займається спортом: постійно тренується і бере участь у змаганнях. Наприклад, разом із командою ветеранів виборов друге місце на змаганнях з драгонботів, лише трохи поступившись діючим військовим.
Про новий комплекс ветеран говорить з вдячністю, але звертає увагу на деякі недоліки: «Чесно кажучи? Це не найкраще покриття для гри в баскетбол на візках. Здається, що його робили поспіхом. Сядьте в крісло, спробуйте проїхатись, і відчуєте різницю», — зазначив він.
Проте, Артем підкреслює важливість появи безбар’єрних просторів: «Добре, що такі комплекси відкриваються. Це шанс для нас постійно тренуватися, відновлювати сили та знаходити новий сенс у спорті».
Схожу думку висловив Андрій, гравець національної збірної України з баскетболу на кріслах колісних. Він також звернув увагу на покриття майданчика: «Тут трохи незручно, адже поверхня не така. Вона повинна бути гладкою, як паркет, а тут більш чіпка».
Попри зауваження, Андрій планує відвідувати новий комплекс:
«Якщо запрошуватимуть — буду їздити. Я граю в команді, тож якщо команда поїде, то поїду разом із ними».
Андрій пересувається на візку. Він родом із Донеччини, після початку війни у 2014 році переїхав до Ірпеня, потім до Бородянки, де наразі мешкає. У спорт прийшов у 2020 році, коли його запросили до баскетбольного клубу «Київські Леви». Сьогодні він — гравець національної збірної України.
«Ми нещодавно здобули друге місце на міжнародних змаганнях у Болгарії. Незабаром вирушаємо до Латвії», — ділився баскетболіст.
***
Відновлення «ЛокоЧоко» стало не лише символом повернення життя до занедбаного простору, а й прикладом того, як інфраструктура може сприяти відновленню людей. Тут спорт об’єднує покоління, допомагає ветеранам у реабілітації та створює умови для розвитку молоді. «Укрзалізниця» разом із партнерами наголошує: навіть у часи війни інвестиції в безбар’єрні простори — це інвестиції у майбутнє громади та країни.
Фото та відео — авторки.