Нещодавно в Музеї історії міста Києва стартував новий артпроєкт «Долі жінок, їхні образи та втілення у творчості закарпатських митців». Ініціатива реалізована спільно з Посольством Угорщини в Україні та Товариством угорських митців Закарпаття імені Імре Ревеса.
Офіційне відкриття пройшло 14 жовтня за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Угорщини в Україні Антала Хеізера, академіка Андрія Чебикіна та мистецтвознавиці Агнеш Кулін. Ця подія об’єднала митців, дипломатів, музейників і шанувальників мистецтва, ставши яскравим прикладом культурної дипломатії.
«Ми відчуваємо необхідність представляти угорську культуру Закарпаття в Києві, а також в інших містах України. Виставка є не лише важливою мистецькою подією, а й актом культурної дипломатії», — зауважив Антал Хеізер, Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні.
Музей зазначає, що ця виставка присвячена Дню угорського живопису, який відзначається 18 жовтня — в день святого Луки, покровителя художників. Цьогорічний збіг з українським Днем художника став символічним жестом єднання: мистецтво об’єднує народи, спонукає до діалогу, допомагаючи знаходити точки перетину навіть у важкі часи.
В експозиції можна побачити більше ніж 50 творів живопису, графіки та скульптури, які розповідають про жінку як джерело натхнення не лише для близьких, але й для митців. Художники різних поколінь презентують своє бачення жіночої природи: від молодості до зрілості, від радості до смутку, від мрії до пам’яті.
«Кажуть, бути жінкою — це мистецтво. Ця виставка досліджує різноманітні грані цього твердження. З одного боку, вона ставить питання: що значить бути жінкою, яка створює? А з іншого — показує, як художники бачать жінок у своєму оточенні: у повсякденних ситуаціях, у різних соціальних ролях, у моменти сили, ніжності, самотності або натхнення», — підкреслила Єва Хеізерне Хегедюш, дипломатка Посольства Угорщини з питань культури й освіти.
Агнеш Кулін — кураторка та учасниця проєкту, художниця і мистецтвознавиця, голова Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва імені Імре Ревеса, вже на протязі тривалого часу активно працює над збереженням та розвитком угорської мистецької традиції в регіоні, поєднуючи локальний досвід з міжнародним контекстом.
Вона підкреслила, що Закарпаття — це край, де з давніх пір переплітаються українська, угорська, словацька та румунська культури — створюючи унікальний простір для мистецького діалогу. Тут жінка постає не лише моделлю чи образом, а символом витривалості, гармонії й духовної сили.
«Цьогоріч пані посол Єва Ме запропонувала тему, яка дозволила нам зробити крок назад і подивитися на жінку через призму архаїчного, особистого, соціального. Жінки для кожного є чимось своїм: мама, сестра, бабуся, дружина, партнерка. І саме партнерство — як джерело безпеки — стало для мене ключовим. У нашому товаристві працюють митці різного віку — від 25 до 75 років. Тут є саморефлексійні роботи, є образи жінок очима чоловіків — ностальгійні, гумористичні, гротескні. Є художники, які показують себе, своїх бабусь, близьких. Я також представила роботи про жіночий стан, про вікові зміни, про внутрішні переживання. І запрошую вас на кураторську екскурсію — там буде більше деталей, більше історій, більше технік», — звернулася до гостей кураторка виставки.
У центрі експозиції — жінка. Її образи, емоції, життєві ролі — від молодості до зрілості, від радості до самотності, від мрії до спогаду. Представлено понад 50 творів — живопис, графіка, скульптура, фотоінсталяції — авторства закарпатських митців, які є членами Товариства імені Імре Ревеса.
Ця виставка — ніби подорож у багатогранний світ жінки: її почуттів, ролей, натхнення.
Через живопис, графіку, скульптуру та фотоінсталяцію закарпатські митці відображають жіночу красу, силу, самобутність і внутрішній світ — такий, що одночасно відображає особисті переживання і дух часу.
У центрі експозиції — жінка як творець і як віддзеркалення епохи.
«Цього року ми звернулися до теми, яка дозволила нам заглянути на жінку через призму архаїчного, особистого, соціального. Ми говорили про жінок, які залишаються вдома, поки чоловіки на війні чи на роботі. Про жінок у різних вікових состояниях, у різних ролях. Дехто з художників показує бабусь, дехто — себе, дехто — еротичні образи. Я також представила саморефлексійні роботи про жіночий стан. Але найактуальніше для мене — це ідея жінки як партнерки, як джерела безпеки. У наших родинах, у дружніх колах — саме жінки часто дарують те найнадійніше відчуття, якого так бракує в часи війни», — поділилася пані Агнеш Кулін.
За її словами, особливий емоційний акцент проєкту полягає на сучасному досвіді українських жінок. І в Закарпатті, і в Києві, і на Сході країни вони переживають подібні виклики: війна вимагає ще більше сили, відповідальності, витримки. Тож виставка — не лише мистецький жест, а й акт підтримки, розради, солідарності.
Довідка.
Товариство угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва імені Імре Ревеса було засноване в 1990 році в Ужгороді як професійна спільнота угорських художників регіону.
Організація активно підтримує розвиток угорського образотворчого мистецтва, зміцнює культурні зв’язки між Україною та Угорщиною, а також популяризує творчість закарпатських митців на міжнародній арені.
Свою назву товариство отримало на честь видатного художника Імре Ревеса (1859–1945), чия творчість об’єднала реалістичну традицію з елементами раннього модернізму. Спільнота об’єднує митців різних поколінь, сприяє збереженню національної ідентичності та розвитку міжкультурного діалогу через мистецтво.
Виставка «Долі жінок, їхні образи та втілення у творах закарпатських митців»
Коли: до 26 жовтня, середа — неділя: 12:00–19:00, понеділок–вівторок: вихідні дні.
Де: вулиця Богдана Хмельницького, 7, 4-й поверх.
Вартість квитків: повний — 100 грн, пільговий — 50 грн.
Нагадаємо, що торік у Київській картинній галереї демонстрували мистецьку подорож до Закарпаття: яскраву виставку художників краю за понад 100 років.
До теми: Мистецтво як антидепресант: у столиці представлені яскраві картини закарпатської художниці.