Останнім часом Київська рада схвалила перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з агресором та Радянським Союзом.
У рамках дерусифікації також отримала нову назву вулиця Академіка Бориса Грекова. Незважаючи на походження з Миргорода, радянський військовий історик, на честь якого названа вулиця, залишив після себе спадщину, що репрезентує російськоімперські та радянські наративи, несумісні з сучасними українськими цінностями.
Ще у 2022 році цю вулицю внесли до переліку міських топонімів Києва, які підлягають перейменуванню.
Згодом у застосунку «Київ Цифровий» відбулось електронне рейтингове голосування стосовно перейменування вулиці Академіка Грекова в Шевченківському районі. За його результатами, найбільшу підтримку отримали три знакові постаті: Євдокія Доля — 6 005 голосів, Богдан Ступка — 5 937 голосів, Родина Глаголєвих — 5 008 голосів.
Оскільки ім’я Богдана Ступки вже рекомендували для іншої вулиці в столиці, а постать Євдокії Долі не має прямого зв’язку з локацією, робоча група звернула увагу на історичний контекст місцевості. Вулиця Академіка Грекова пролягає неподалік меморіального комплексу Бабин Яр і колишнього Сирецького концтабору.
З огляду на це, а також на звернення Президента України щодо вшанування українських Праведників народів світу, було рекомендовано присвоїти вулиці ім’я Родини Глаголєвих — київських священників, які під час нацистської окупації рятували євреїв від розстрілів у Бабиному Яру.
«Перейменування вулиці Академіка Грекова — одного з творців російської імперської міфології про «три братні народи» — на вулицю Родини Глаголєвих є, на мою думку, одним із найглибших і найзначніших актів історичної справедливості в процесі дерусифікації Києва. Це не просто зміна назви — це повернення до правдивої, людяної, київської історії.
Родина Глаголєвих — це дев’ять Праведників народів світу, це приклад безстрашного гуманізму, це голос совісті, що звучав у найтемніші часи. Отець Олександр Глаголєв, який у часи Російської імперії виступав проти чорносотенців і захищав євреїв у справі Бейліса, і його син Олексій, який рятував євреїв під час нацистської окупації, — це постаті, що втілюють моральну силу Києва.
Особливо символічно, що вулиця Родини Глаголєвих пролягає поруч із Бабиним Яром, на місці колишнього Сирецького концтабору. Ми назвали вулицю там, де вбивали — на честь тих, хто рятував. Це не просто топонімічне рішення, це жест пам’яті, вдячності та перемоги людяності над тоталітарним мороком.
До слова, нащадки родини Глаголєвих і сьогодні живуть у Києві. Їхня історія — це частина нашої міської ідентичності. І я щиро радий, що Київ обрав саме таку назву — одну з найбільш київських за останні роки».
На думку істориків, київська родина Глаголєвих є уособленням гуманізму, громадянської мужності та безкомпромісного гуманізму. Її історія охоплює кілька поколінь київських священників, які у найтемніші періоди XX століття обирали шлях захисту людської гідності — всупереч імперському тиску, радянському терору та нацистському геноциду.
Патрон родини, священник Олександр Глаголєв (1872–1937), був професором Київської духовної академії, гебраїстом, поліглотом, знав 18 мов — від санскриту до перської. Його дисертація «Старозавітне вчення про янголів» нині зберігається у фондах музею Михайла Булгакова. Отець Олександр був духовним наставником письменника, вінчав його, а сам Булгаков увічнив його в романі «Біла гвардія» під справжнім ім’ям.
У 1913 році Глаголєв виступив як експерт у справі Бейліса, спростовуючи антисемітські звинувачення. Під час погромів на Подолі він відкривав двері храму для переслідуваних євреїв. Після революції відмовився емігрувати, залишившись із паствою. У 1937 році був замучений НКВД та похований у братській могилі на Лук’янівському кладовищі.
Його син, Олексій Олександрович Глаголєв (1901–1972), продовжив справу батька вже в умовах нацистської окупації. Разом із дружиною Тетяною, матір’ю Ольгою та іншими членами родини він рятував євреїв від розстрілів у Бабиному Яру. Родина видавала фальшиві документи, переховувала людей у власному домі, допомагала втекти з окупованого міста. За ці дії Олексій був відзначений званням Праведника народів світу. Відомо також, що його дружина Тетяна Глаголєва особисто ходила до гестапо, щоб врятувати Людмилу Гермайзе — її свідчення стали вирішальними. Загалом дев’ять представників цієї родини отримали почесне звання Праведників народів світу — унікальний випадок для України. Серед них — діти Олексія і Тетяни: Микола, який став інженером, і Магдалина, лікарка. Їхня наймолодша сестра Марія й досі мешкає в Києві. Це свідчить не лише про масштаб допомоги, а й про глибоку внутрішню етику, яка передавалася в родині як духовна спадщина. Їхня історія — це не епізод, а цілісний наратив про те, як віра, освіта і гуманність можуть протистояти системному злу. Олексій Глаголєв помер у 1972 році. Після війни він зазнавав переслідувань з боку КДБ, які нав’язували йому вигадані борги. Як син страченого НКВД священника, він не мав можливості просування по службі. Його життя — це приклад тихої, але незламної моральної сили. Другий син Олександра — Сергій — воював на фронті. Його дружина Марія Єгоричева — відома оперна співачка та професорка консерваторії, за понад 40 років викладацької роботи виховала цілу плеяду успішних оперних виконавців. Вона та її родина також долучилися до порятунку євреїв у роки гітлерівської окупації. Всі члени родини Єгоричевих — включно з матір’ю Олександрою та братом Григорієм Масленніковим — визнані Яд Вашем Праведниками народів світу. Вони переховували Ізабеллу та Ірину Міркіних, чий батько, лікар Наум Міркін, був убитий у Бабиному Яру. У 1999 році на території Києво-Могилянської академії встановили меморіальну дошку на честь Олександра та Олексія Глаголєвих. Сьогодні нащадки цієї родини продовжують жити в Києві, а їхня спадщина — не лише родинна, а й загальноміська — залишається живою. Її вшановують не лише в архівах чи спогадах, а й у назві вулиці, що проходить крізь простір пам’яті біля Бабиного Яру. Це перейменування стало не просто актом дерусифікації, а глибоким жестом вдячності та морального вибору. Вулиця Родини Глаголєвих — це топонім, у якому закарбовано силу людяності, здатної протистояти темряві, і голос совісті, що звучить крізь покоління. *** Нагадаємо про повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року. У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно. До теми: Замість російського художника — киянин та дослідник історії: провулок на Татарці отримав нову назву.
