29 жовтня, у пресцентрі «Київінформ» були представлені результати великого дослідження: «Ефективність комунікаційних каналів Київської міської державної адміністрації: аналіз бар’єрів».
Опитування проводили з 19 травня до 10 серпня 2025 року за методом онлайн-анкетування та охопило понад 4 500 жителів столиці, включаючи як отримувачів, так і надавачів соціальних послуг. Це дослідження ініційоване КМДА та проведене Благодійним фондом «Рокада» за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців. Основною метою було не лише оцінити сучасний стан безбар’єрності у столиці, а й виявити шляхи для її покращення, зосередивши увагу на доступності інформації та послуг для всіх категорій населення.
Під час презентації заступниця голови КМДА Марина Хонда, відповідальна за питання безбар’єрності у Києві, підкреслила, що термін «безбар’єрність» часто асоціюється тільки з наявністю пандусів. Проте це поняття охоплює не лише фізичну доступність, а й усунення Бар’єрів в інформаційній, цифровій, освітній та економічній сферах.
«Часто безбар’єрність розглядають лише з точки зору архітектурної доступності — пандусів чи ліфтів. Але це поняття набагато ширше. Саме тому ми ініціювали дослідження, щоб розширити розуміння безбар’єрності та з’ясувати, як зробити міські комунікації більш доступними», — зазначила Марина Хонда.
Половина опитаних (51%) — це люди з інвалідністю, особи старшого віку, внутрішньо переміщені особи та батьки малих дітей. Це представники тих груп, які найчастіше стикаються з різними бар’єрами. Більшість відповідала онлайн, а 1500 людей пройшли опитування офлайн в різних реабілітаційних та соціальних установах міста.
Як виявилося, найчастіше кияни отримують інформацію про події у столиці через застосунок «Київ Цифровий» (60,7%), Telegram (49,1%) та Facebook (22,7%). Переважна більшість (понад 70%) опитаних зазначила, що отримує необхідну інформацію від міської влади, однак майже половина з них не завжди знає, як скористатися послугами чи звернутися по допомогу. Загалом жителі Києва відзначають позитивні зміни у напрямку розвитку безбар’єрного інклюзивного середовища.
Понад 40% респондентів помітили позитивні зміни у фізичній безбар’єрності, 37% — у цифровій, 33% — в інформаційній.
«Це хороший сигнал, що місто рухається у правильному напрямі. Дані свідчать про те, що інформаційна безбар’єрність не менш важлива, ніж фізична. Ми повинні забезпечити не тільки наявність інформації, але і її зрозумілість, зручність і своєчасність», — сказала Марина Хонда.
Директорка Департаменту соціологічних досліджень БФ «Рокада» Ірина Корольчук, модераторка презентації, зазначила, що за результатами опитування були розроблені 10 рекомендацій. Серед них — залучення зацікавлених сторін до процесу організації безбар’єрного простору в Києві, інформаційна робота з населенням, а також освіта і підготовка працівників.
У свою чергу голова правління Благодійного фонду «Рокада» Наталія Гуржій зауважила, що питання безбар’єрності викликає значний інтерес у широкої аудиторії. І це дуже важливо.
«Мова йде не лише про фізичні перешкоди, а й про доступність у всіх аспектах цього поняття. Тому ми намагалися комплексно вивчити це питання, щоб зрозуміти, які бар’єри виникають для різних соціальних груп у спілкуванні з міською владою. Дуже хочеться, щоб столиця стала прикладом для інших регіонів України у подоланні всіх бар’єрів», — додала Наталія Гуржій.
На основі результатів дослідження КМДА планує удосконалити стандарти інклюзивної комунікації для структурних підрозділів, збільшити частку субтитрування та перекладу жестовою мовою відеоконтенту, а також створити навчальну програму для відповідальних за комунікацію в структурних підрозділах, з метою підвищення ефективності комунікацій. Крім того, у планах є збільшення кількості навчань цифрових навичок для літніх людей і загалом тренінгів з медіа та цифрової грамотності.
З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.
«Понад 1000 водіїв „Київпастрансу“ пройшли тренінги з підвищення якості перевезень пасажирів з маломобільних груп».