Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА в партнерстві з сервіс-дизайн агенцією Lanka.CX за підтримки дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні ініціювали цю важливу подію. Цей захід є частиною глобальної ініціативи Government Jam, яка охоплює понад 120 країн одночасно.
Ця подія — міжнародний проект, що регулярно проводиться з 2011 року в багатьох країнах. Щороку тисячі людей з’єднуються, щоб протягом 48 годин опанувати навички створення послуг, які дійсно відповідають потребам громадян. Україна стала частиною цього руху втретє, а київський Джем став ключовою подією в українській частині.
Заступник голови КМДА, депутат Київради (фракція УДАР) Валентин Мондриївський підкреслив, що цифрові сервіси повинні розроблятися спільно з мешканцями, враховуючи їхні реальні потреби.
«Ми послідовно розвиваємо цифрову екосистему Києва — від застосунку “Київ Цифровий” до сервісів, які дозволяють швидко вирішувати повсякденні та адміністративні питання без черг і зайвих процедур. Проте ефективні сервіси формуються лише тоді, коли ми не спекулюємо на потребах людей, а дійсно слухаємо їх та залучаємо до процесу створення рішень.
Сервіс-дизайн якраз про це — про спільне творчість з мешканцями, тестування та можливість помилятися і вдосконалювати. Такі практикуми, як GovJam, сприяють формуванню культури міського управління, в центрі якої стоїть реальна історія людини», — зазначив Мондриївський.
Протягом двох днів учасники працювали в змішаних командах над розв’язанням реальних викликів сучасності. Вони пройшли повний цикл створення послуги, зосереджуючись на потребах користувачів: від дослідження їхніх повсякденних проблем до тестування прототипів рішень. В основі підходу лежить сервіс-дизайн — метод створення послуг, який допомагає поєднати потреби людей, працівників і організацій.
«Слоган Джему – робимо, а не говоримо. GovJam — це можливість не лише обговорювати зміни, а й втілювати їх у реальність, надаючи їм людський вимір», — акцентують в Lanka.CX.
Подія продемонструвала, що створення міських і державних сервісів може бути відкритим для експериментів, творчості та співпраці з бізнесом і громадою.
«Міста відрізняються своєю структурою. Ветерани, захисники, переселенці, родини з дітьми, підприємці — кожен має свій досвід і свої потреби, тому міські послуги мають бути засновані не на припущеннях, а на реальних історіях і щоденних викликах мешканців», — зазначила директорка Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Вікторія Іцкович.
Цього року участь у Джемі взяли 80 осіб. Вони створили понад 12 прототипів нових і вдосконалених міських сервісів, які роблять взаємодію з містом простішою і зрозумілішою.
«Державний Джем проводився паралельно в Києві, Харкові, Полтаві, Кропивницькому, Чернівцях, Одесі та Львові. Це насправді практичний захід, де люди з різних галузей зустрічаються, працюючи над секретною темою, яку задає глобальний офіс. Протягом двох днів вони розробляють нові або покращують наявні міські послуги», — розповіла Ліза Підопригора, сервіс-дизайнерка та консультантка агенції клієнтського досвіду Lanka.CX.
У Колонній залі виставили кліпчарти з прототипами міських сервісів або продуктів, які учасники створили за два дні. Отримавши секретну тему, вони визначили реальну проблему, вийшли на вулиці міста для проведення досліджень, спілкувались з людьми, дізнавалися про їхні проблеми та виклики, пов’язані із сервісами. Коли вони виявили реальну проблему, генерували ідеї, створювали прототипи та тестували свої гіпотези.
«Коли ми створюємо щось нове, важливо обов’язково спілкуватися з людьми, які будуть цим користуватися. Ми тут навчаємося робити більш зручні сервіси в нашій країні. Якщо учасники бажають, вони можуть повернутися у свої міста для реалізації проектів, ми в агенції клієнтського досвіду Lanka.CX підтримуємо проекти в державній сфері», — підкреслила Ліза Підопригора.
«Ключовим в цьому процесі є спроба переосмислити впровадження цифрових сервісів у муніципальній сфері. Раніше вони створювалися таким чином: держслужбовці обирали припущення і на основі їх розробляли сервіс. Зараз ми вивчаємо, як кияни хочуть, щоб такий сервіс працював, тестуємо гіпотези на громадянах, після чого розробляємо та впроваджуємо сервіс», — додала Вікторія Іцкович.
Вона наголосила, що це значний зсув у підходах муніципалітету до створення цифрових сервісів.
«Зараз ми зустрічаємо багато викликів в місті, в країні, та маємо багато різних категорій людей — захисники, багатодітні сім’ї, тимчасово переміщені особи, літні люди, особи з інвалідністю. До всіх них потрібен індивідуальний підхід.
Ми намагаємось навчити тих, хто залучений до створення сервісів, робити це, враховуючи приватні інтереси та потреби», — зазначила Вікторія Іцкович.
