Виставка «Звук заліза» зібрала під одним дахом десятки ретро-мотоциклів, архівні документи, документальні свідчення та мистецькі інтерпретації, що розкривають 80-річну історію Київського мотоциклетного заводу (КМЗ).
Від перших моделей КМЗ до унікальних мотоциклів з кастомізованим дизайном — кожен експонат не лише технічний артефакт, а й справжнє візуальне свідчення свого часу.
Протягом місяця експозиція залучила тисячі відвідувачів — шанувальників технічної історії, індустріальної естетики та українського мотоциклетного духу.
За словами кураторів проєкту, ця подія відбулася вперше в такому форматі, об’єднавши прихильників індустріальної спадщини, технічної естетики та історії українського мотобудування.
Виставка охопила вісім десятиліть інженерної думки — від перших мотовелосипедів на основі німецького Wanderer до експериментальних моделей з роторними двигунами. «Цей мотовелосипед є точною копією німецького Wanderer 1SP», — говорить кураторка, вказуючи на К1Б «Киянин», з якого почалась історія КМЗ.
В експозиції були представлені серійні моделі, спортивні зразки, дослідницькі одиниці, а також унікальні мотоцикли, які не потрапили в масове виробництво, але залишилися в історії як приклад технічної сміливості. Відвідувачі змогли побачити рідкісні байки, які брали участь у міжзаводських змаганнях, супроводжували міжнародні делегації та долали багатоденні маршрути, а також ті, що створювалися для ветеранів війни або сільських умов.
Однією з найцікавіших моделей є трицикл, спеціально розроблений для ветеранів:
«Цей мотоцикл повністю управляється однією рукою, щоб люди з ампутаціями могли ним керувати», — йдеться про трицикл, створений для Всеукраїнського конкурсу екіпажів. Проте, згодом у моделі виявили істотні недоліки, тому її незабаром зняли з виробництва.
У 1960–1980-х роках завод перейшов до стабільного серійного виробництва: К-750, К-650, військові модифікації з приводом на коляску, перші ескортні моделі, спортивні мотоцикли для багатоденних перегонів. Особливу увагу привертають дослідницькі зразки, створені для міжзаводських змагань, а також мотоцикли з композитними корпусами, які демонструють технічний прогрес.
На виставці також представлена легендарна модель М-53 — перша інженерна розробка заводу, яка «перевершувала навіть закордонні аналоги і по швидкості, і по розходу пального», але не була допущена до серійного виробництва. Як і «Дніпро Динаміт» — єдиний мотоцикл класу Enduro з тисячокубовим двигуном, створений згідно з дизайном жінки-конструкторки.
Заключний блок виставки присвячено періоду викликів і трансформацій. Після 1991 року змінюється економіка: компоненти з Росії стають дорогими, а перехід до закордонних аналогів виявляється неможливим. Водночас знімається заборона на мотоцикли-одинаки, і з’являється модель «Дніпро Сова» — популярна, динамічна і бажана.
Експозицію завершує класичний «Дніпро 11» — понад 140 000 одиниць, серед яких є як модифіковані, так і знайдені під завалами радянської символіки. Окремо представлено дослідницький «Дніпро 16», створений для сільських умов — спроба знайти нову аудиторію в останні роки роботи заводу.
Згодом криза привела до поступового занепаду підприємства в протягом 1990-х років. Завод втратив стабільне фінансування, а його продукція — конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Зі зростанням глобалізації КМЗ не зміг конкурувати з дешевими азійськими марками, які активно проникали на український ринок. Відсутність державної підтримки, зокрема інвестицій у модернізацію, тільки поглибила кризу.
Виробнича діяльність фактично зупинилась на початку 2000-х років. Окремі цехи ще використовувалися для зберігання техніки або приватних ініціатив, але завод як індустріальна одиниця вже не функціонував. Останні корпуси, зокрема механоскладальний цех, ливарне відділення та адміністративна будівля, залишалися пустими та постійно занепадали.
У 2012 році 90,8% акцій підприємства були продані новому власнику, але це не призвело до відновлення виробництва.
Остаточне закриття КМЗ відбулося у 2018 році, коли з території підприємства вивезли останнє обладнання.
«Виставка ZVUK_ZALIZA репрезентує не лише історичну динаміку розвитку київського мотоциклетного виробництва, але й повертає сучасникам імена тих, хто працював у цехах КМЗ, на трасах, у конструкторських бюро… Це проєкт з метою зберегти пам’ять про людей, ідеї та техніку, які формували українську інженерію. Ми хотіли, щоб ZVUK_ZALIZA став не лише виставкою, а простором для усвідомлення, що технічна спадщина — це також важлива частина нашої культурної ідентичності», — підсумували кураторки виставки.
Нагадаємо, що декілька років тому в Києві пройшло унікальне ралі на історичних автомобілях.
До теми: Дорога на Бонневіль: киянин двічі встановив швидкісний рекорд і готуються до нового.