У музеї Меморіального будинку Миколи Лисенка проходить виставка «Мистецтво вдячності», присвячена величному святкуванню 35-річного ювілею творчості композитора, яке відбулося в 1903 році.
Вперше у цій експозиції представлені унікальні артефакти з музейних колекцій — художньо оформлені вітальні адреси, що надходили Лисенку з усіх куточків України і навіть за її межами. На шпальтах тих часів — репортажі, звернення, поетичні присвяти. Обкладинки з привітаннями прикрашають акварелі, традиційні українські орнаменти та портрети. Серед авторів цих творів — Броніслав Гулевич, Гнат Яременко, Володимир Орловський, Микола Уваров, а також відомий гуцульський різьбяр Юрій Шкрібляк.
Ці артефакти виражають глибоку пошану, поєднуючи мистецтво, пам’ять та культурну дипломатію. Вони демонструють, що вдячність може бути мистецтвом, здатним об’єднувати покоління навколо спільних цінностей.
«Це дійсно унікальна виставка, — наголошують у музеї. — Ми вперше підняли з фондової колекції музею ці вітальні адреси, що були надіслані Миколі Лисенку з нагоди 35-річчя його творчої діяльності. Ювілей відзначався у 1903 році, і кожна адреса підписана в цьому ж році — це важливо, оскільки свідчить про масштаби і синхронність святкування, які є доказами широкого визнання його виняткового музичного таланту».
Куратори виставки також зазначили, що відлік творчої діяльності Лисенка починається з 1868 року — тоді він поклав на ноти «Заповіт» Тараса Шевченка. «Це був його перший твір, і саме з нього розпочався шлях, який зробив Лисенка улюбленцем українців. Просто так адреси не надсилають — це був жест глибокої вдячності», — підкреслюють у музеї.
Особливу увагу на виставці приділено географії святкування: адреси надходили з Києва, Львова, Чернівців, Станіслава, Тернополя, Коломиї, та також з Баку, Тифлісу, Кубані, Севастополя.
«Дивіться, яка широка географія! Це справді вражає. Вітали Миколу Лисенка навіть у Курську, де він виступав з хоровими колективами», — додали куратори експозиції.
Вони також звернули увагу на те, що всі привітання — ручної роботи: «Це хендмейд, а не поліграфія. Ви побачите, що вони написані пером і фарбами, оформлені орнаментами, акварелями, портретами Тараса Шевченка, Івана Котляревського та самого Миколи Лисенка. Тут присутні елементи модерну, ар-нуво та історизму — художники можуть розповісти більше, але це справді мистецькі шедеври».
У музеї також розповідають, що в часи імперської цензури творчість Миколи Лисенка стала потужним інструментом національного самоствердження. Він послідовно захищав українську мову в музиці, освіті та публічному житті, формуючи уявлення про українську ідентичність як глибоку, повноцінну та значущу. Його діяльність — це не лише мистецтво, а й системна культурна робота, що заклала фундамент для наступних поколінь.
«Ми вирішили представити ці адреси саме зараз — в момент, коли постать Миколи Лисенка трохи згасла з публічного простору, хоча вона безумовно заслуговує на увагу… Він був першим, хто підняв народну пісню на рівень академічного мистецтва, інтегрувавши її в європейську музичну традицію. Це не лише творчий жест, а й стратегічний внесок в українську справу, у боротьбу за гідність і самобутність», — підсумували вони.
На їхню думку, виставка повертає ім’я видатного українського композитора на культурну карту Києва — через місця, де він жив, працював, творив. «Ми не лише згадуємо композитора — ми актуалізуємо його спадщину як частину сучасного діалогу про українську культуру, її витоки та силу. Ці адреси — це точки пам’яті, що єднають минуле з нинішнім, особисте з національним, мистецтво з громадянською позицією».
Виставка «Мистецтво вдячності»
Коли: до 3 грудня
Де: вулиця Саксаганського, 95
Вартість: за вхідним квитком до музею (150/75 грн)
До теми: Сонце української музики: видатному композитору Миколі Лисенку — 180 років.