У музеї в Пирогові відродили 100-річний вітряк з Херсонщини

Про відновлення 100-річного вітряка в Національному музеї народної архітектури та побуту України розповіли в компанії з виробництва меблів de House, яка працювала над проєктом. ідроджений 100-річний вітряк з Херсонщини

«Ми знали, що буде непросто. Старі схеми 70-х, жодних детальних креслень, лише архівні фото. Довелося продумувати все з нуля, шукати автентичні матеріали, адаптувати рішення прямо на місці. Але саме такі виклики й роблять проєкти унікальними», — зазначили у компанії.

Відновлений вітряк у Національному музеї народної архітектури та побуту. Фото: Фото: Andrey Avdeenko Photographer
Відновлений вітряк у Національному музеї народної архітектури та побуту. Фото: Фото: Andrey Avdeenko Photographer
Відновлений вітряк у Національному музеї народної архітектури та побуту. Фото: Фото: Andrey Avdeenko Photographer
Відновлений вітряк у Національному музеї народної архітектури та побуту. Фото: Фото: Andrey Avdeenko Photographer

Виробники розповіли, що працювали в полі, просто неба, у дощ і мороз. Обробили понад 40 кубів деревини, використовували верстати, ручні інструменти та найголовніше — руки майстрів.

Дуб, що висихав природним способом, осика для даху, ручна обробка кожної деталі. Головне було не просто збудувати, а повернути вітряку його справжню історію.

Відновлений вітряк у Національному музеї народної архітектури та побуту. Фото: Фото: Andrey Avdeenko Photographer
Відновлений вітряк у Національному музеї народної архітектури та побуту. Фото: Фото: Andrey Avdeenko Photographer
Відновлений вітряк у Національному музеї народної архітектури та побуту. Фото: Фото: Andrey Avdeenko Photographer
Відновлений вітряк у Національному музеї народної архітектури та побуту. Фото: Фото: Andrey Avdeenko Photographer

«Мінімум сучасного — тільки механізми для роботи. Все інше — як колись. Це був цікавий шлях. І тепер вітряк знову стоїть, живий, ніби нікуди й не зникав», — зауважили в компанії.

Нагадаємо, у Музеї в Пирогові планують реконструкцію садиби кримських татар. Прототип житлової споруди, як пам’ятки архітектури 18 століття, належав Аджи Осману з Бахчисараю.

Найперше тут встановили інформаційну табличку, як символ наріжного каменю будинку, який незабаром з’явиться і займе своє місце на території музею.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Джерело