Щороку в Україні та багатьох країнах світу відзначаються Шевченківські дні — період, присвячений вшануванню пам’яті великого Кобзаря. Ці дні, що охоплюють 9 березня (день народження) та 10 березня (день смерті) Тараса Шевченка, стають нагодою згадати його творчість, боротьбу за свободу та внесок у становлення української культури.
Цікаво, що у світі є 1384 монументи Тарасові Шевченку, з яких 1256 розташовані на території України, а 128 встановлені у 35 інших країнах. Це рекордний показник серед монументів, присвячених діячам культури з усього світу.
Напередодні Шевченківських днів, «Вечірній Київ» прогулявся українською столицею, де є майже два десятки різних скульптур, присвячених життєвому шляху видатного Кобзаря. Тож, розповідаємо про найцікавіші з них.
НАЙВЕЛИЧНІШИЙ
Одним із символів нашого міста є пам’ятник Тарасові Шевченку, який знаходиться на перехресті центральних алей у парку, що також має його ім’я.
Монумент навпроти червоного корпусу відкрили 6 березня 1939 року, в межах урочистостей до 125 річниці від дня народження Великого Кобзаря. Авторами скульптури є відомий тогочасний скульптор Матвій Манізер та архітектор Євген Левінсон. Водночас ім’я Кобзаря отримав також і столичний університет.
Бронзова постать висотою 6,45 метра встановлена на п’єдестал з червоного граніту заввишки 7,3 метра, спорудженого за проєктом архітектора Євгена Левінсона.
На п’єдесталі міститься напис: «Т. Г. Шевченко. 1814—1861», а під ним викарбувано слова поета із «Заповіту»:
«І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом».
З моменту відновлення Незалежності України, щороку до пам’ятника Кобзарю традиційно покладають квіти перші особи держави та іноземні гості.
Час від часу біля монумента проходять різноманітні акції, збори громадян, мітинги різноманітних політичних сил та громадських рухів.
Також біля пам’ятника Кобзарю традиційно проводиться низка культурних заходів. Зокрема, щороку біля підніжжя пам’ятника відбувається церемонія вручення Народної Шевченківської премії.
НАЙДАВНІШИЙ В УКРАЇНІ
Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили ще у 1897 році у своїй садибі знане подружжя харківських меценатів Олексій та Христина Алчевські.Ця подія стала унікальною для української культури, адже на той час офіційно встановлювати пам’ятники Шевченку було заборонено.
Проте родина Алчевських не забувала свого українського коріння, і замовила мармурове погруддя Кобзаря у відомого скульптора Володимира Беклемішева, уродженця Катеринославщини.
У 1930-х роках мармурове погруддя передали до колекції Національного музею Тараса Шевченка, де він зберігається досі, ставши важливим свідченням цієї унікальної історії.
Цікаво, що у Музеї Тараса Шевченка є й інші цікаві пам’ятники, присвячені великому Кобзареві. Так на фасаді музею можна побачити скульптури «Тарас Шевченко — Прометей», створену відомим скульптором Євгеном Прокоповим.
Цей пам’ятник, встановлений у ніші будівлі, символізує нескорений дух і жертовність поета, який своєю творчістю і боротьбою нагадує міфологічного Прометея.
Скульптура стала важливою частиною архітектурного ансамблю музею, привертаючи увагу до історичної й ідейної ролі Шевченка в українській культурі.
Ще один монумент знаходиться у внутрішньому дворику музею. Це авторська копія пам’ятника Тарасу Шевченку, створеного у Вашингтоні. Свого часу він був створений українським скульптором з діаспори Лео Молом (Леонідом Молодожаніним) й подарований Україні у 1992 році, в період становлення нашої незалежності.
Нагадаємо, що оригінал пам’ятника у Вашингтоні, встановлений у 1964 році, є символом боротьби за свободу і правду, а також єдності українців з усього світу.
НАЙТРАГІЧНІШИЙ
Перший публічний пам’ятник Тарасу Шевченку в Україні з’явився у Ромнах 27 жовтня 1918 року, під час існування Української Держави. Його автором став відомий скульптор Іван Кавалерідзе, чиї роботи стали важливою частиною монументальної Шевченкіани.
Через те, що монумент був виготовлений з бетону, з часом скульптура почала руйнуватися, тож його перевезли до Києва та реставрували. А у Романах встановили бронзову копію цього монументу, а оригінальну роботу Івана Кавалерідзе нині можна побачити на Андріївському узвозі біля меморіального музею митця.
Пам’ятник зображає поета, поглинутим глибокими роздумами, сидячим на брилі. За міською легендою, Тарас Шевченко має дуже сумний вигляд не лише через свою важку долю, але й через нещасливе особисте життя. Він, завдяки своїй емоційній і чутливій натурі, пережив чимало закоханостей, проте створити власну родину йому не судилося. Жінки, які зустрічалися на його шляху, залишили глибокий слід у його серці та надихнули його творчість, ставши своєрідними музами.
НАЙРОМАНТИЧНІШИЙ
У березні 2014 року, до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, у Києві перед будівлею КМДА, на Хрещатику, з’явився унікальний бронзовий бюст видатного українського поета. Автором цієї скульптури є відомий сучасний митець Ігор Гречаник.
Цікаво, що автор представив Тараса Шевченка не у звичному образі зрілого поета чи старця, а як молодого, натхненного та привабливого чоловіка. Цей образ підкреслює його енергійність, силу духу і жагу до боротьби.
Вважається, що цей пам’ятник символізує його невтомну творчість і віру у свободу, відображаючи ідеали, які надихають українців впродовж багатьох століть.
Особливістю цього пам’ятника є його постамент, зроблений із частин справжніх київських барикад часів Революції Гідності. Образ Кобзаря підкреслюється вічними рядками:
«Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!« (Т.Г. Шевченко, 1845 р.).
НАЙНАТХНЕННІШИЙ
Бюст Тараса Шевченка біля Національної опери України, яка з 1939 року має його ім’я — це елегантний пам’ятник, створений скульптором Олександром Ковальовим. Він був встановлений у 1988 році після завершення масштабної реконструкції театру, гармонійно вписуючись в оновлений архітектурний ансамбль.
Образ Шевченка втілений зі стриманою гідністю, що підкреслює величність його творчості та значущість для української культури. Бюст розташований у публічному просторі, стаючи символічним нагадуванням про вплив Кобзаря на формування національної ідентичності.
Цікаво, що Олександр Ковальов також є автором пам’ятника Миколі Лисенку на Театральній площі біля опери, що демонструє його майстерність у створенні скульптур на честь визначних діячів української культури. Бюст Шевченка біля опери відображає глибоку повагу до поета, увічнюючи його спадщину у самому серці Києва.
НАЙПОЕТИЧНІШИЙ
Пам’ятник Тарасу Шевченку біля церкви Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі є унікальним символом, присвяченим його творчості. Цей пам’ятний знак встановлено на честь написання Шевченком етюду «Церква Всіх Святих». Його відкриття відбулося у 2014 році, в рамках святкування 200-річчя від дня народження Кобзаря.
Розташований на алеї, що веде від Успенського собору до церкви Всіх Святих, пам’ятник гармонійно вписується в архітектурний ансамбль Лаври. Він нагадує про глибокий зв’язок Шевченка з українською культурою та його любов до архітектури, яку він відображав у своїх художніх роботах.
Цей пам’ятник є не лише даниною пам’яті поета, але й частиною історичного та духовного простору Києво-Печерської лаври.
НАЙПАМ’ЯТНІШИЙ
Оригінальна посмертна маска Тараса Шевченка, яка є однією з ключових реліквій, що знаходиться у постійній експозиції Національного музею Тараса Шевченка. Ця маска стала важливим символом пам’яті великого митця.
Цікаво, що до ювілейної виставки Шевченка 1911 року видатний художник і майстер Опанас Сластіон виготовив десяток копій посмертної маски Тараса Шевченка з оригіналу. Ці копії швидко розійшлися серед прихильників геніального поета та художника.
Ще одна, вже сучасна копія цього артефакту зберігається в церкві Різдва Христового на Подолі, яка тісно пов’язана з історією життя Шевченка. Реліквія знаходиться на місці, де за описами у 1861 році стояла труна з тілом Кобзаря.
У шевченківські свята у храмі відправляється традиційна панахида за Великим Кобзарем.
Ще один пам’ятний знак, присвячений похованню Тараса Шевченка можна побачити на Набережному шосе. Це місце стало частиною історичної пам’яті міста, нагадуючи про ті емоції, які супроводжували траурну процесію під час перевезення його тіла до Канева.
НАЙНОВІШИЙ
Пам’ятник, встановлений влітку 2023 року, зайняв колишнє місце погруддя Олександра Пушкіну, встановленого ще у 1899 році біля будівлі київської гімназії.
11 жовтня 2022 року монумент демонтували в межах процесу дерусифікації, який наразі триває в Україні.Ця подія була присвячена полеглому на війні лейтенанту Збройних сил України Денису Антіпову. Проєкт скульптора Івана Липовки, який отримав назву «Думи про Україну», було створено ще у 1995 році.
1 березня 2024 року на постаменті з’явилася табличка з цитатою Шевченка: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», а також написом: «Дарунок Києву від скульптора Івана Липовки за участю Ростислава Галагана, 2023».
Нагадаємо, що минулого року Музей Шевченка у Києві відзначив 75-річчя.
До теми: 85 років пам’ятнику Тарасу Шевченку: які були проєкти та хто був проти встановлення.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»