17 березня у Малій опері, яка розташовується в колишньому Клубі трамвайників, стартує проєкт «SASHA.1987. Повернення», який презентує творчість американського художника українського походження Саші Кузнєцова.
Саша народився у Києві у 1965 році. Вивчав живопис у Клубу трамвайників, де талановита вісімнадцятирічна дівчина Ірина Лаптєва навчала дітей малювати. Саша закохався в Ірину, а Ірина закохала Сашу в Дюрера. Саша багато малював, щоби якомога довше бути з нею поруч.
Після школи Сашу забрали до армії. Повернувшись зі служби до Києва, малював одяг, костюми, сукні, спідню білизну, взуття у Технікумі легкої промисловості. А вночі на кухні, тушшю та пером, він вивершував свої дивні фантазії про кохання: малюнки жіночих тіл, тіней та незрозумілих образів, які, звісно, не сприйняли у Спілці художників УРСР. Але вони принесли йому славу на Андріївському узвозі. Сашу під своє крило взяла група українського авангарду «39,2 градуса Цельсія».
Якось одну з його картин «Годуюча матір наша» на Андріївському придбала жінка з американської делегації, і витвір поїхав за кордон. Через три місяці Саші прийшло запрошення відвідати США з персональною виставкою. З художником поїхала делегації культурного обміну на чолі з комсомольцями.
Дорогою до чергового міста туру всі картини зникли. Пізніше з’ясувалося, що жваві комсомольці знайшли ділових партнерів та застрахували виставку на велику суму. Після чого таємниче зникли усі твори. ФБР запідозрило махінацію і комсомольці достроково відлетіли додому. А Саша лишився. Йому дали кімнату, полотно, фарби та роботу.
Пів року художник створював нову серію робіт. Тур Америкою тривав. Саша познайомився і працював із Grateful Dead, Token Heads, графічною командою Playboy, реставраційними майстернями Метрополітен та Гарварда. У Ньюпорті, штат Род-Айленд, його вразив палац Мірама (копія Версальського палацу). Саша залишився там і працював майже 20 років.
Свої картини художник не підписує. «Глядач потрапляє всередину мене і може там залишатися, блукати та навіть залишитися в мені», — пояснює він.
Іноді автор раптово сам з’являється на експозиції та проводить екскурсії, розповідає про те, що йому хотілося сказати, написати своїми роботами. Такою буде й модель і цієї виставки.
«Наш Центр починає серію культурологічних дослідження, мета яких — знайомство громади з успішними кейсами народження зірок сучасного мистецтва завдяки системі клубних закладів культури, — розповів «Вечірньому Києву» співкуратор виставки, директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень Федір Баландін. — Біографія видатного художника Олександра Кузнєцова є дуже показовою. Студія живопису Клубу трамвайників під керівництвом легендарної Ірини Лаптєвої подарувала митцю потужну базу знань та навичок. Це, разом з талантом і працездатністю привело художника до успіху.
Нині мережа клубних закладів культури скоротилась в рази. Щастя, що громаді Києва вдалося зберегти такі перлини, як Клуб трамвайників (нині Мала опера) Дарницький та Святошинський палаци культури. Саме тут сучасне українське мистецтво починає злет до майбутнього. Клубні заклади потребують постійної уваги з боку міської влади. Гуртки, студії столиці мають ставати «фабриками зірок»та шансом для кожного маленького киянина чи киянки. А наша мета — підтримувати ці джерела, та не допускати їхнього «замулювання» комерціалізацією, яка часто-густо перетворює такі заклади на «дитячі куточки» при ТРЦ».
Куратори проєкту: Ростислав Шерстюк, Федір Баландін.
Організатори: Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень, Мала опера
SASHA.1987. Повернення. Персональна виставка Саші Кузнєцова
Коли: відкриття 17 березня о 15:00, графік роботи 17-23 березня з 15:00 до 19:00
Де: Київська мала опера, вулиця Дегтярівська, 5
Вхід вільний
Читайте також:
- Доторкнутися до мистецтва: у столиці триває виставка тактильних картин. Для відвідувачів доступні сім відомих полотен у двох форматах: тактильна 2D-картина, яку можна відчути руками, та її кольоровий аналог, надрукований на полотні.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»