У вівторок, 18 березня, у Національному музеї літератури України презентували збірку поезій «Канти мандрівних музик». Її авторка — відома поетеса і художниця, журналістка та перекладачка Валентина Давиденко.
Лауреатка кількох літературних премій працювала свого часу головним редактором публіцистичних програм радіо «Голос Києва». Валентина також є авторкою та ведучою 12 телефільмів про художників «Мистецька мансарда». А її поетичні книги перекладені англійською, грецькою, італійською, іспанською, польською та французькою мовами.
Збірка «Канти мандрівних музик» була рекомендована до друку Видавничою радою при Департаменті суспільних комунікацій КМДА в рамках Міської цільової програми розвитку інформаційно-комунікативної сфери Києва. Надрукувала книгу Креативна агенція «Артіль». Примірники, видані коштом міського бюджету, вже розподілили між столичними бібліотеками.
Директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА, депутатка Київради (фракція «УДАР») Мирослава Смірнова під час презентації зазначила, що попри складні часи столична влада знаходить можливість фінансувати видання друкованих книг, у тому числі зі шрифтом Брайля.
«Символічно, що ми презентуємо збірку „Канти мандрівних музик“ у Національний тиждень читання поезії. Коли я відкрила цю книгу, то знайшла у ній себе та свої переживання. Ця поезія — голос нашої Батьківщини, що надихає й нагадує: ми незламні. Видання несе ідею любові до рідної землі, пам’яті, яка проходить через століття, і силу мистецтва, що зцілює й об’єднує. У цих віршах — душа України, яка живе в кожному з нас. А яскраві ілюстрації, створені авторкою, додають поезії глибини та особливих барв», — сказала Мирослава Смірнова.
Вона також зачитала один із віршів, написаний Валентиною Давиденко на сьомий день великої війни:
Я не пишу тепер вірші. Вивчаю планшети війни.
Холодну й жорстку її лексику і напрямки контрударів.
Усе, що тепер мені важить, щоб ворожі сини
були прицільно огорнуті точністю байрактарів.
Адже ми бачили ангелів на київських небесах
з розпростертими білими крилами, що нас згори обіймали.
А тепер вони вже спустилися і стали на блокпостах.
І ми лиш за них і молимось, аби живими стояли.
І тому свою хустку, в червоних ружах колись,
а тепер, пропахлу димами, на всі небеса розправляю.
І всі, хто в темряві сховищ Матері Божій моливсь,
бачили, що перстами її торочки тримає.
За словами Мирослави Смірнової, попит на українські книги зростає, і перспективи для українських авторів чудові.
«Тому вже зовсім скоро ми оголосимо про початок приймання Видавничою радою рукописів на 2025 рік, і охочі зможуть подати свої роботи. Тому слідкуйте за новинами. Разом розвиваємо українську літературу», — додала директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА.
Минулого року Видавнича рада обрала для друку коштом міського бюджету 16 книжок різного спрямування, серед них — «Канти мандрівних музик».
Нова книга поезій Валентини Давиденко переносить читача у минуле України, розповідаючи про її славну й драматичну історію, про її красу та силу. Вірші торкаються вічної теми боротьби за свободу. Поетеса пише й про нашу непросту сучасність, про війну, яка змінює нас, але не ламає. Її поезія допомагає зрозуміти, що, навіть у найскладніші часи, ми маємо силу триматися за своє, захищати рідне і шукати світло.
«Це, мабуть, перша моя книга з усіх, у якій я зібрала досвід різних локацій і миттєвостей. Вірші, що з’явилися під час великої війни, у книжці позначені датами. У перші дні повномасштабного вторгнення та бомбардувань Києва думала, що не буду більше писати. Так само дивилися на свої картини й вважала, що тепер вони мені знадобляться, щоб закрити вікна…
Але згодом зрозуміла, що маю й далі жити не тільки як громадянка та патріотка України, але і як мисткиня. Я продавала свої картини та донатила на ЗСУ. Своїм коштом також надрукую тираж збірки «Канти мандрівних музик», щоб гроші з її продажу пішли на допомогу нашим захисникам», — розповіла Валентина Давиденко.
Своєю чергою виконавчий директор Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурін зазначив, що багато хто вважає, що поезія сьогодні не на часі.
«Я категорично не згоден із цим твердженням. Сьогодні справжня поезія потрібна як ніколи, адже вона дарує позитивні емоції, глибокі почуття та надихає на життя. Книга „Канти мандрівних музик“ була видана у друкарні, що розташована у Макарові, який пережив окупацію. Саме завдяки ЗСУ друкарня знову працює, відкриваються нові книгарні, а наші письменники та поети мають можливість писати», — наголосив Степурін.
Він також зазначив, що Міська цільова програма розвитку інформаційно-комунікативної сфери Києва — єдиний проєкт у країні, який підтримує не тільки авторів прози, але й поезії.
З виходом у світ книги «Канти мандрівних музик» Валентину Давиденко також привітали письменниця, лауреатка Шевченківської премії Любов Голота, представники Національної спілки журналістів України, художники, літератори та друзі.
Читайте також:
«У Києві презентували книгу віршів „Порцелянове яблуко“ молодого поета Віталія Білозіра».
Олександр ГАЛУХ, Олексій САМСОНОВ (фото), «Вечірній Київ»