Археологи виявили шість поховань, що відносяться до ранньої бронзової доби та неоліту в Туреччині. Це відкриття допомагає пролити світло на обряди поховання, соціальне життя та культурні зв’язки перших осілих населень цього регіону.
Розкопки в Чайоню тривали протягом п’яти місяців під керівництвом доцента Саваша Саріалтуна з факультету прикладних наук університету Чанаккале. Під час робіт, які почалися у травні, дослідницька група знайшла архітектурні залишки та могили, повідомляє Arkeonews.
“Ми виявили не лише архітектурні рештки, але й шість могил – п’ять з них належать ранній бронзовій добі, а одна – неолітичному періоду, що датується приблизно 11 000 років тому”, – зазначив Саріалтун.
Він також підкреслив, що ці знахідки дають змогу краще зрозуміти, як спільнота Чайоню перейшла від первісного ведення сільського господарства до створення складних соціальних структур.
Поселення Чайоню, що розташоване поблизу річки Тигр, досліджується з 1964 року. Воно вважається одним із перших центрів аграрного господарства. Його мешканці, відмовившись від кочового способу життя, почали приручати тварин і рослини близько 10 тисяч років до нашої ери.
На території знаходяться кам’яні будівлі, конструкції “гриль-плану”, предмети ремесел та сліди обрядів. Нові могили надають можливість не тільки дослідити повсякденне життя, а й зрозуміти уявлення про смерть і духовні практики давніх мешканців.
Серед знахідок – дві прості ями без супутніх предметів, поховання в великій, сильно пошкодженій посудині, а також три гробниці зі кам’яних плит, закриті кришками. У них були знайдені кераміка та ритуальні об’єкти.
“Наявність похоронних дарів, таких як горщики та миски, свідчить про обряди поховання та символічні практики. Біля могил ми також знайшли ями для жертвоприношень – порожні могили, які заповнені лише дарами, без людських останків. Це свідчить про складну систему вірувань щодо смерті та загробного життя”, – зауважив Саріалтун.
Скелети були передані антропологам університету Хаджеттепе для вивчення здоров’я, харчування та генетики давніх людей.
Антрополог Омур Ділек Ердал звернув увагу на одне унікальне неолітичне поховання.
“Особа була похована на правому боці з шістьма посудинами та покрита глиною, а згодом запечатана важкими каменями. Ці ретельно підготовлені поховання дають нам цінну інформацію про ритуальні практики на ранніх етапах цивілізації”, – зазначив Ердал.
Попередні результати свідчать про контакти з Месопотамією, Іраном, Іраком та Кавказом, що вказує на розвинуту мережу зв’язків. Дослідження ДНК підтверджують, що мешканці Чайоню відігравали важливу роль у поширенні землеробства в Анатолії.
Протягом десятиліть досліджень у Чайоню було знайдено понад 600 скелетів, в основному неолітичних. Нові відкриття допомагають заповнити прогалини між неолітом та бронзовою добою, демонструючи безперервний розвиток поселення.
Отримані дані наближають вчених до розуміння того, як прості аграрні спільноти еволюціонували у складні організовані культури, які стали підґрунтям цивілізацій Анатолії та сусідніх територій.