Нове відкриття змусило переглянути уявлення про язичницькі практики у Східній Англії.
Дослідники припускають, що місцеві громади залишалися язичниками аж до V століття, повідомляє Phys.org.
Висновки були зроблені на основі дослідження римського скарбу, знайденого у Тетфордському лісі. Скарб був виявлений у 1979 році за допомогою металошукача на дорозі Фісон на пагорбі Галлоуз.
У схованці знайшли 81 артефакт. Серед них – 22 золоті персні, ювелірні прикраси із золота, а також 36 срібних ложок і ситечок. Нині ці речі зберігаються у Британському музеї.
Спочатку артефакти датували кінцем IV століття. Проте професор Еллен Свіфт із Кентського університету переконана, що стилістичні та контекстуальні особливості свідчать про V століття.
“Докази, знайдені на цьому місці, підтверджують релігійний контекст, раніше встановлений написами на ложках зі скарбу”, – зазначила Свіфт.
Вона підкреслила, що це означає тривале існування язичницького культового центру до V століття.
Нове датування базується на зіставленні знахідок із подібними об’єктами континентальної Європи та скарбом з Хоксна, що також належить до V століття. Обидві колекції нині зберігаються у Британському музеї.
Порівняння вказує, що артефакти з Тетфорда мають спільні риси з пізньоримськими предметами і підтверджують активні культурні зв’язки Британії з римським світом.
Прикраси із Тетфорда демонструють різноманітність стилів. Деякі персні, ймовірно, походять із північної Італії, тоді як намисто з конічними намистинами пов’язують із Балканами.
Попри різне походження, більшість предметів виразно відображають середземноморську римську естетику. Це свідчить про поширення елітарної культури по всій Римській імперії.