Збройні сили України почали активно впроваджувати новаторські рої безпілотників, які мають змогу самостійно координувати свої дії та здійснювати атаки на супротивника без безпосередньої участі оператора.
Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на українську компанію Swarmer, що займається створенням відповідного програмного забезпечення.
Йдеться про технологію “рою дронів”, яка дозволяє безпілотникам працювати як єдине ціле: вони самостійно планують свої дії, адаптуються до ситуації, зокрема у разі втрати одного з них, і продовжують виконання місії без залучення людини.
Ця технологічна інновація є значним кроком уперед у війні дронів. Вона дозволяє запускати одночасно десятки або навіть сотні безпілотників, які можуть пробивати ворожу оборону – від окремих позицій до великих цілей, таких як укріплені об’єкти чи міста.
Прикладом використання цієї технології є нещодавня нічна операція, в якій брали участь три дрони. Після отримання координат цілі один з дронів самостійно виконав розвідку, визначив маршрут до мети, а два інші – здійснили атаку, вибравши оптимальний момент для скидання боєприпасів.
За інформацією Swarmer, ударні дрони можуть нести до 25 невеликих бомб або гранат, що є особливо ефективними під час ураження цілей вздовж лінії окопів.
Система також суттєво зменшує потребу в людських ресурсах: якщо раніше для управління дев’ятьма дронами потрібно було дев’ять операторів, то з новим ПЗ Swarmer достатньо лише трьох: планувальника, навігатора і одного оператора.
Український офіцер зазначив, що його підрозділ вже використав цю технологію понад 100 разів. Зазвичай запускають 3-8 дронів одночасно, але проводили тестування і з групами до 25 апаратів. Наразі Swarmer готується до випробування повноцінного “рою” в 100 безпілотників.
Однією з основних переваг цієї технології є її мала вразливість до радіоелектронної боротьби: дрони обмінюються сигналами між собою на коротких відстанях, що практично унеможливлює перехоплення їхніх сигналів.
Проте нова технологія не позбавлена недоліків. Використання штучного інтелекту на полі бою викликає певні побоювання – адже автоматизовані системи здатні приймати рішення, що впливають на долю військових або цивільних осіб. Окрім того, дрони з такою системою коштують дорожче у виробництві, що може ускладнити їхнє широке впровадження.
Інколи виникають технічні збої: українські військові повідомляли про випадки, коли дрони обмінювались надто великим обсягом даних, що призводило до перевантаження мережі.
Вперше ця технологія була реалізована більше року тому для дистанційного мінування. Сьогодні ж її все частіше використовують для ураження живої сили, техніки та логістичних об’єктів супротивника.
Наразі фактично все технологічне озброєння ЗСУ оснащене елементами штучного інтелекту. Зокрема, системами протиповітряної оборони.
За словами Сирського, в Генеральному штабі та інших штабах створені структури, що займаються впровадженням штучного інтелекту у військовій сфері.
“Навіть звичайні зенітні установки – кулеметні чи гарматні – мають сучасні системи прицілювання, визначення цілей, автоматичного супроводження, класифікації та ідентифікації, що суттєво підвищує їхню ефективність”, – зазначив Сирський.