Як кістковий мозок пов’язаний із раком крові? Навіщо шукати донорів, якщо в пацієнта є родичі? Як відбувається донорство гемопоетичних стовбурових клітин? Про це розповіли в Українському реєстрі донорів кісткового мозку (UBMDR).
Рак крові й кістковий мозок
«Рак крові — це група злоякісних захворювань, причиною яких, зазвичай, є генетичні мутації в ДНК клітин крові. Ці аномальні клітини в кістковому мозку починають неконтрольовано рости, витісняти здорові клітини або не давати їм нормально функціонувати», — пояснює Ольга Костенчак-Свистак, гематологиня, кандидатка медичних наук, експертка Global Medical Knowledge Alliance, міжнародної організації, яка прагне зробити медичні знання доступними для лікарів по всьому світу.
Симптоми, на які варто звернути увагу, якщо вони спостерігаються тривалий час:
- немотивована та тривала слабкість, втома, що не минає після відпочинку;
- нічна пітливість;
- значне підвищення температури тіла (38°C і вище);
- збільшення лімфатичних вузлів;
- схильність до синців;
- немотивовані кровотечі (наприклад, носові, з ясен), тривале загоєння незначних порізів і подряпин;
- безпричинна втрата ваги;
- вразливість до інфекцій.
«Якщо вам здається, що з вашим організмом щось не так, це вже той знак, який не варто ігнорувати і з яким варто звернутися до лікаря для обстеження і встановлення правильного діагнозу», — говорить лікарка.
За даними Національного канцер-реєстру України, у 2020 році було 2614 нових випадків лейкемій, у 2023-му — 2663. І це тільки один з багатьох видів раку крові. Ольга Костенчак-Свистак зазначає, що точність статистики недосконала, однак за нею можна простежити динаміку захворюваності. Війна, зі слів гематологині, не вплинула на скорочення захворюваності на рак крові, однак завдяки міжнародним співпрацям українці після 2022 року отримують нові можливості лікування за кордоном, які зараз недоступні в Україні.
Частіше рак крові виникає в дорослих: з віком зростає ризик накопичення генетичних мутацій і частіше виникають супутні захворювання. Найпоширенішими видами раку крові є лімфо- і мієлопероліферативні захворювання: лімфоми, лейкемії, множинна мієлома, у дітей та підлітків — гостра лімфобластна лейкемія. Трансплантації кісткового мозку також необхідні у випадках апластичної анемії, мієлодиспластичного синдрому, первинного мієлофіброзу, таласемії чи серпоподібноклітинної анемії.
Залежно від типу захворювання, стадії раку та групи ризику онкологи та гематологи обирають лікування, персоналізоване для кожного конкретного пацієнта. Основні методи лікування раку крові, згідно з рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я, це:
- хімієтерапія і променева терапія (для знищення клітин раку);
- таргетна терапія (для блокування росту й поширення раку);
- імунотерапія («навчання» імунної системи пацієнта розпізнавати та знищувати ракові клітини);
- трансплантація стовбурових клітин (для заміщення хворого кісткового мозку здоровими клітинами).
«Трансплантація кісткового мозку або трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин — це спосіб відновити роботу кісткового мозку, у якому відбуваються складні процеси кровотворення. Це складне лікування, яке рекомендоване пацієнтам у групах високого ризику прогресування захворювання, а також пацієнтам із втратою або відсутністю відповіді на попередні лінії лікування», — пояснює Ольга Костенчак-Свистак.
Що таке трансплантація кісткового мозку та як шукають донорів
Трансплантація кісткового мозку поділяється на два типи:
- аутологічна: коли в пацієнта забирають власні стовбурові клітини, після чого проводять хіміє- або променеву терапію і відновлюють кістковий мозок, повертаючи йому назад його ж стовбурові клітини;
- алогенна: коли після лікування і знищення уражених клітин пацієнт отримує стовбурові клітини від донора.
«Донором кісткового мозку може стати будь-яка людина у світі, не обов’язково відібрана серед близьких родичів. Важливо, щоб це був так званий «генетичний близнюк» — людина, з якою в пацієнта збігається імунологічна сумісність за HLA-маркерами. Пошук донора — це складний і тривалий процес, бо шанс знайти ідеально сумісного — 1 на 20 000. Навіть серед найближчих родичів ця ймовірність лише близько 25 %.
Якщо родинного донора не знайшли, починається пошук у реєстрах донорів кісткового мозку. Саме тому так важливо поповнювати ці реєстри, залучати все більше й більше людей. Чим більше потенційних донорів у базі, тим вища ймовірність знайти для пацієнта того єдиного, одного з 20 000, з найкращим HLA-типуванням», — говорить гематологиня.
В Україні з 2018 року працює Український реєстр донорів кісткового мозку (UBMDR) — це недержавна організація, створена з метою пошуку неродинного донора для пацієнтів із раком крові та іншими захворюваннями, які потребують трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.
«Станом на травень 2025 року в реєстрі понад 16 700 зареєстрованих потенційних донорів, а завдяки роботі реєстру проведено вже 200 трансплантацій кісткового мозку від неродинного донора для дітей та дорослих. Однак, щоб кожен український пацієнт зміг знайти свого „генетичного близнюка“, у реєстрі має бути 1 000 000 потенційних донорів. Медична практика свідчить, що найбільш сумісними донорами є чоловіки віком 18–30 років», — говорить Наталія Ковган, менеджерка з комунікацій UBMDR.
Труднощі залучення потенційних донорів полягають, зокрема, у великій кількості міфів навколо трансплантації кісткового мозку:
«Багато людей досі плутають кістковий мозок зі спинним або вважають саму процедуру трансплантації небезпечною. Ми постійно спростовуємо міфи, пояснюючи, що це безболісно, не страшно й абсолютно безпечно для донора. Так, культура донорства загалом в Україні стала більш розвиненою за останні роки, тому донорами гемопоетичних стовбурових клітин реєструються охочіше та підходять до цього питання свідомо.
Рушієм у цьому питанні є особисті історії людей, які вже долучилися до реєстру. Тому ми залучаємо до поширення інформації про донорство кісткового мозку медійних осіб: зірок, співаків, волонтерів, депутатів, лікарів тощо», — ділиться Наталія Ковган.
«Якщо я починаю розповідати про трансплантацію стовбурових клітин, деякі пацієнти лякаються і думають, що їм потрібно пересадити якийсь орган. Насправді так, кістковий мозок можна вважати органом, але його трансплантація радше нагадує переливання крові», — пояснює Ольга Костенчак-Свистак.
Існує два основних методи забору гемопоетичних стовбурових клітин:
- найпоширеніший — з крові. Донору за 5 днів до донації вводять препарат, що стимулює вихід стовбурових клітин у периферичну кров. Потім клітини збирають за допомогою сепаратора, як під час здачі плазми. Така донація триває 3–5 годин;
- менш поширений метод — з кісткового мозку. Стовбурові клітини беруть із тазової кістки. Процедура відбувається під наркозом і триває близько 1 години.
Донор може обрати спосіб донації, якщо немає протипоказань. Обидві процедури безпечні, їх проводять в умовах НДСЛ «Охматдит». Донорство кісткового мозку не шкодить здоров’ю донора та не впливає на майбутнє життя чи репродуктивну функцію. Побічні ефекти мінімальні та минають через кілька днів. Можлива втома, біль у м’язах або спині під час стимуляції. Під час донації донор передає 1–5 % своїх кровотворних клітин, які повністю відновлюються за декілька тижнів.
Як долучитися до Реєстру донорів кісткового мозку
Щоб зареєструватись потенційним донором кісткового мозку, потрібно заповнити анкету на сайті: https://ubmdr.org/. Вам надішлють тест-набір для самостійного забору ДНК, в якому є все необхідне, щоб зробити мазок із внутрішньої сторони щоки. Після цього надішліть зразок назад до реєстру.
Звідти вашу ДНК відправляють до лабораторії в Німеччині і проводять аналіз, який визначає вашу сумісність із реципієнтом, що потребує трансплантації кісткового мозку. Вартість одного ДНК-тесту — 35 €. Для людей віком 18–35 років цю суму покриває UBMDR завдяки благодійним внескам, старших 35 років просять оплатити тест самостійно.
«Зі збільшенням кількості охочих стати потенційними донорами зростає і потреба у фінансуванні реєстру. Наприклад, лише за березень і квітень 2025 року на нашому сайті зареєструвались 2520 потенційних донорів. Щоб внести кожного з них до бази, потрібно 4 032 000 грн», — пояснює Наталія Ковган.
Підтримати Реєстр можна фінансово:
- Зробити одноразовий внесок або підписатись на регулярний донат на сайті: https://ubmdr.org/Home/DonateFunds;
- Задонатити в Monobank: https://send.monobank.ua/jar/8bbDfFQj89;
- Підключити кешбек на благо від Monobank на користь «Реєстру донорів».
Український реєстр донорів кісткового мозку UBMDR — єдиний в Україні реєстр, що займається пошуком неродинного донора кісткового мозку для пацієнтів з раком крові, імунодефіцитами та іншими важкими захворюваннями, які потребують трансплантації.
Читайте також:
Особливий кур’єр: Роман Ткачук перевозить кістковий мозок для трансплантацій
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»