У столичних бібліотеках і музеях облаштовують пандуси і тактильну плитку, закуповують книжки шрифтом Брайля, електронні переносні відеолупи, встановлюють мнемосхеми, проводять екскурсії з перекладачем жестової мови тощо. Про це повідомляють у Департаменті культури КМДА.
Так, 6 із 9 будівель бібліотек і 15 із 29 будівель музеїв, підпорядкованих Департаменту, пристосовані для відвідування людьми на кріслах колісних. Зокрема, у Музеї гетьманства придбали павільйон і комплект складаних меблів для проведення майстер-класів та інших заходів для осіб з інвалідністю.
Простори музеїв доповнюватимуться мнемосхемами, аудіосупроводом до них, тексти до експозицій — шрифтом Брайля, а також макетами окремих експонатів. Це дозволить людям із порушеннями зору ознайомитись із витворами мистецтва.
Мнемосхеми уже встановлені у філіях Музею історії міста Києва — Музеї шістдесятництва, Музеї Шолом-Алейхема та Музеї «Садиба на Кудрявці», Національному музеї «Київська картинна галерея», Національному музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків.
Для кращої комунікації з відвідувачами, зокрема з людьми з порушеннями слуху, Департамент культури налагодив співпрацю з експертами Українського товариства глухих (УТОГ), Громадської спілки «Ліга Сильних» та Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень. І у 2024 році 150 представників міських закладів культури пройшли навчання базовим навичкам жестової мови.
Для кращого обслуговування людей з порушеннями зору Центральна бібліотека ім.Т. Г. Шевченка придбала електронні переносні відеолупи. Це дає можливість збільшувати друковані тексти.
Також бібліотеки закуповують книжки шрифтом Брайля. Зокрема, Публічна бібліотека ім. Лесі Українки для дорослих м.Києва одержала 50 примірників довідника «30 перлин Києва» з використанням шрифта Брайля.
Нагадаємо, протягом 2025 року дорожники планують створити 26 безбар’єрних підходів до соціально важливих об’єктів.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»