Ексклюзив
Соціальні мережі наповнилися повідомленнями про «масове вилучення квартир» українців. Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №14005 — документ, що впроваджує автоматизовану систему блокування майна боржників.
Закон, який викликав паніку у суспільстві: причини обговорень про «конфіскацію квартир»
«Заберуть єдине житло», «будуть автоматично списувати кошти з рахунків», «виконавці без дозволу зайдуть до квартир». Українці з осторогою сприйняли законопроєкт №14005.
Насправді новий документ не вводить додаткові правила конфіскації нерухомості. Він лише автоматизує вже існуючі норми законодавства «Про виконавче провадження». Основна зміна полягає в тому, що боржник не зможе приховати своє майно, переписавши його на родичів напередодні арешту.
Якщо особа потрапляє до Єдиного реєстру боржників, її майно не конфіскують, але вона втрачає право ним розпоряджатися, поки борг не буде погашено.
Як функціонуватиме нова система: автоматичні обмеження замість черг у виконавчій службі
Закон передбачає інтеграцію автоматизованої системи виконавчого провадження з усіма ключовими державними реєстрами, банками та сервісами Міністерства внутрішніх справ.
Що це означає для боржників комунальних послуг:
— нотаріус не зможе посвідчити продаж або дарування квартири;
— банк не надасть можливість виведення коштів, щоб уникнути стягнення;
— МВС заборонить перереєстрацію автомобіля.
Отже, особа може проживати у своїй квартирі, користуватися автомобілем, відкривати рахунки — але не може продати чи переписати їх на інших.
Після погашення боргу система автоматично зафіксує оплату, виключить людину з реєстру боржників і відновить всі її права. Без черг і труднощів.
Заступник міністра юстиції Андрій Гайченко пояснює:
«Сплатив — і ти вільний. Тобі не потрібно шукати свого виконавця в регіоні. Система сама зніме всі обмеження».
Це є особливо важливим для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які роками не можуть знайти свого виконавця для «натискання кнопки».
Як працюватиме «цифровий бар’єр» для боржників: життєві сценарії
Для кращого розуміння нової системи наведемо реальні життєві ситуації.
Ситуація 1. Людина продала автомобіль, щоб уникнути арешту.
Раніше можливі були затримки: поки виконавець передав постанову до реєстрів, поки нотаріус отримав обмеження — боржник мав шанс «продати» активи родичам.
Після ухвалення закону №14005 таке вікно можливостей зникає: постанова діє одразу, а система блокує перереєстрацію миттєво.
Ситуація 2. Людина змінює прізвище, щоб уникнути пошуку виконавцем.
Такі випадки вже були зафіксовані Міністерством юстиції. Нова система синхронізує дані з demографічним реєстром, тому ухилитися від сплати боргів під новим прізвищем стане неможливим.
Ситуація 3. ВПО, які роками не могли знайти свого виконавця.
Замість численних поїздок та телефонних запитів, після сплати боргу обмеження знімаються автоматично. Людина навіть не мусить знати ім’я виконавця — система сама ознайомлюється з фактом оплати.
Ситуація 4. Несплачені аліменти.
Боржники з аліментів стають однією з найбільш контрольованих категорій. Якщо раніше повідомлення могли «загубитися», тепер автоматичні обмеження починають діяти вже через три місяці боргу, замість шести, як було раніше.
Чи можуть забрати єдину квартиру за боргами по комуналці
Ключова позиція Мін’юсту — закон не створює нових підстав для продажу житла. Адвокат Андрій Колоцький пояснює:
«На етапі виконавчого провадження завжди шукають альтернативні джерела погашення — зарплату, рахунки, авто. Тільки коли нічого немає, можуть звернутися до нерухомості. І навіть тоді є виключення — якщо в квартирі зареєстровані діти чи особи з інвалідністю».
Таким чином, ні законопроєкт №14005, ні будь-які зміни до нього не передбачають автоматичного вилучення єдиного житла через борги за комунальними послугами.
Чому з’явилося так багато страхів
За даними Мінсоцполітики, середня вартість комунальних послуг для квартир у 2024–2025 роках зросла на 30–40% залежно від регіону. У деяких містах — таких як Львів та Тернопіль — ціни на опалення та гарячу воду суттєво підвищилися. Для стабільних родин рахунки стали значним фінансовим навантаженням.
Унаслідок цього борги за комунальні послуги в українців ростуть. У 2025 році держава стягнула 1,1 млн боргів на загальну суму понад 15 млрд грн; ще 400 тисяч проваджень були закриті через неможливість стягнення коштів.
Згідно з інформацією Костянтина Лопатіна, директора структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго», загальна заборгованість мешканців столиці перед підприємством станом на 11 листопада 2025 року перевищила 6,3 млрд грн.
На цьому фоні історії про боржників вражають. Наприклад, у Києві власники елітних апартаментів площею 276 м² на вулиці Мокрій накопичили 730 тисяч гривень боргу за тепло і гарячу воду — не платять з 2019 року. Є також квартира на Інститутській з боргом майже 600 тисяч грн при площі 995 м².
Ці випадки, коли виконавці звертаються до суду, підвищують ризик продажу майна, але це не масове явище — мова йде про роками накопичені величезні суми, а не борг за три місяці опалювального сезону.
То чи можуть зробити людину безпритульним через борги за комуналку?
Ясно кажучи — так, але тільки в виняткових випадках. Ці правила існували давно, ще до законопроєкту №14005.
Ключові умови, за яких житло можуть стягнути:
— борг понад 160 тисяч грн;
— наявність судового рішення;
— відсутність інших активів;
— відсутність соціально вразливих осіб, зареєстрованих у квартирі.
Звичайні борги за комунальні послуги у 10–20 тисяч гривень не є підставою для вилучення житла ні зараз, ні після ухвалення закону.
Підсумок
Закон №14005 — це не про передачу квартир. Це про цифровізацію та автоматизацію процесу стягнення боргів. Майно не забирається — воно заморожується, поки борг не буде сплачено.
І якщо щось і зміниться для українців, то, скоріше, те, що приховати майно більше не вдасться, а сплата боргу залишиться єдиним шляхом до відновлення прав.
Авторка: Наталя Толуб
Фото: Фріпік
Створено за матеріалами: kyivschina24.com