Гаряче
3 Кві 2025, Чт

До лонгліста Всеукраїнського фестивалю-премії ГРА потрапили 11 київських вистав: особливості постановок

Всеукраїнський театральний Фестиваль-Премія «GRA» («GreatRealArt»), організатором якого є Національна спілка театральних діячів України, оголосив лонгліст — список із 35 вистав, які продовжують боротьбу за головну театральну нагороду країни.

Цьогоріч кількість заявок стала рекордною за всю історію премії — майже 140, з яких до участі було допущено 135 вистав.

Богдан Струтинський. Фото: НСТДУ

«Кількість заявок свідчить про надзвичайну активність театральної
спільноти, попри всі виклики сьогодення, — підкреслив директор
Фестивалю-Премії ГРА Богдан Струтинський. — Особливо приємно, що цього року маємо багато заявок від танцювальних колективів, а також потужну присутність незалежних театрів».

В лонглісті представлені 10 міст: Київ (11 вистав), Львів (10 вистав), Рівне (3
вистави), Суми (3 вистави), Одеса (2 вистави), Харків (2 вистави),
Кропивницький (1 вистава), Кривий Ріг (1 вистава), Івано-Франківськ (1
вистава), Полтава (1 вистава).

Список об’єднав постановки як знаних режисерів (Іллі Разумейка і Романа
Григоріва, Івана Уривського, Василя Вовкуна, Оксани Дмітрієвої, Максима
Голенка, Давида Петросяна), так і молодих митців (Вероніки Літкевич, Ніни
Хижної, Дмитра Леончика, Дмитра Некрасова тощо). Також до нього увійшли
постановки іноземних режисерів — словенського режисера Томі Янежича та
німецького хореографа і танцівника Райнера Річарда Бера.

У довгий список потрапили вистави за текстами сучасних українських
авторів як Оксана Забужко, Наталка Ворожбит, Ольга Мацюпа, Оксана
Гриценко, Анастасія Косодій, Олег Михайлов, Ніна Захоженко, Люба
Ільницька, Аліна Сарнацька та інших. До речі, цьогоріч у ГРІ з’явилася нова
номінація «За найкращий сучасний драматичний текст».

КИЇВСЬКІ ВИСТАВИ У СПИСКУ «ГРА»

«Процес» (Київський академічний драматичний театр на Подолі, номінація «За найкращу драматичну виставу великої сцени»)

Режисер Давид Петросян поставив на сцені один з найзнаніших романів Франца Кафки. Головного героя, Йозефа К., раптово заарештовують. Починається судовий процес, хоча підсудному ніхто не може пояснити, за що саме він затриманий. Абсурдний судовий процес перетворює життя героя на біг по замкненому колу бюрократичної системи і, здається, вже йому не належить.

Детальніше про виставу читайте у матеріалі «Вечірнього Києва».

«Отелло» (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, номінація «За найкращу драматичну виставу великої сцени»)

Сюжет трагедії Шекспіра знаний: Отелло, величний полководець, який пройшов довгий шлях від раба до шанованого воїна, опиняється на вершині слави. Його життя могло б бути ідеальним: він закоханий у прекрасну Дездемону, яка відповідає йому взаємністю. Але в тіні цієї гармонії ховається темний задум. Яго, офіцер, що служить під командуванням Отелло, таїть у собі невисловлений гнів і заздрість. Він вирішує зруйнувати життя полководця, граючи на найвразливіших струнах його душі — коханні та довірі.

У постановці режисерки Оксани Дмітрієвої ця історія переосмислюється, набуває сучасних сенсів та актуального звучання.

Детальніше про виставу читайте у матеріалі «Вечірнього Києва».

«Самотній Захід» (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, номінація «За найкращу драматичну виставу великої сцени»)

Дія «Самотнього Заходу» відбувається у Коннемарі, на заході Ірландії. Головні герої — брати Вален та Колмен, які живуть в одному будинку. Їхнє співіснування — суцільна черга конфліктів та суперечок. Але отець Велш, місцевий молодий священник, готовий спробувати примирити братів, перш ніж їхні дрібні сварки переростуть у криваву бійню ідеологій.

«Самотній Захід» — це складний, похмурий і неймовірно зворушливий твір, в якому магічним чином переплітаються біблійські міфи, сучасні реалії буття, рефлексії, питання сім’ї, віра, дослідження життя і смерті, гумор та самотність.

Виставу за твором Мартіна Макдони поставив Олександр Соколов як переможець першого фестивалю памʼяті засновника театру Едуарда Митницького «Митниця. Нова режисура».

«GAIA-24. Opera del Mondo» (Opera aperta, номінація «За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу»)

Фото: grygoriv-razumeiko.com

Українську оперу написали композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів. У трьохактному творі автори переосмислюють через мистецтво наслідки руйнівної людської діяльності, зокрема російського вторгнення в Україну в межах глобальної екологічної кризи.

Гайя — богиня Землі з пантеону давньогрецької міфології. У роботі над оперою композитори надихалися тезою французького філософа та антрополога Бруно Латура проте, що людству слід перестати сприймати Землю як декорацію людської історії та усвідомити, що Земля стає її головною дійовою особою.

Для постановки знімали відео на південному та східному узбережжі острова Хортиця, який постраждав після підриву росіянами Каховської ГЕС. Під час зйомок у річку занурили фортепіано і на підводний мікрофон записали його звуки.

«На русалчин Великдень» (Київський національний академічний театр оперети, номінація «За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу»)

Фото: Юлія Вебер, Анатолій Федорців

В основі драматично-оперного етюду лежить лірико-фантастична опера композитора Миколи Леонтовича за казковим сюжетом Бориса Грінченка. Це був перший великий симфонічний твір, над яким композитор розпочав працювати в 1919 році. Перший акт опери «На русалчин Великдень» Миколи Леонтовича був уперше виконаний 1920 року. Маестро мав на меті розширити її до триактної, проте йому не судилося — у ніч проти 23 січня 1921 року Микола Леонтович був підступно вбитий у батьківській хаті.

За сюжетом, козак, блукаючи літньої ночі по берегу Дніпра напередодні Трійці, у русалчин Великдень, бачить русалок, що гріються під срібними променями місяця. Помітивши чужинця, вони загадують йому загадки та хочуть затягти хлопця під воду, але наймолодша русалонька рятує його, танучи у променях ранкового сонця. На сцені оперети етюд поставив режисер Іван Уривський. В його інтерпретації головний герой потрапляє на засніжений острів, а звабливі русалки, поміж іншим, підіймають екологічні питання.

«Anthill» (ADT Anthill dance theater, номінація «За найкращу танцювальну виставу і виставу фізичного театру»)

Фото: .instagram.com/kontramarka.theatre

Творці балету пропонують глядачеві зануритися в уявний світ мурашника та дослідити особливості існування стосунків серед молоді в суспільстві, де панують обмеження і тоталітаризм. Це історія про пошук рішень, прагнення любові та бажання жити вільно і щасливо.

Виражальними засобами сучасного танцю постановка розказує, як можна подолати найскладніші перепони та зруйнувати зашкарублу систему. Хореографка-постановниця Інна Матюшина; композитор Антон Шитель.

«Д.І.М.» (INSHA Dance Company, номінація «За найкращу танцювальну виставу і виставу фізичного театру»)

Фрагмент вистави. Фото: Оксана Зінченко

Сучасний балет на музику Віктора Рекало створений танцівником, хореографом, артистом балету Іллею Мірошніченком, Катериною Кузнецовою і українськими митцями. Він фокусується на тілесній рефлексії про дім, його фізичне та духовне значення, що він має для людей, вимушених покинути свою землю. А масштабна декорація дозволяє якомога предметніше осягнути весь символізм, яким насичена дія на сцені.

Детальніше про постановку читайте в матеріалі «Вечірнього Києва».

«Іntermezzo» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, номінація «За найкращу драматичну виставу камерної сцени»)

Photo: Julia Weber

Вистава «складається з чотирьох чуттєвих новел Михайла Коцюбинського: «Що записано в книгу життя», «Сон», «Цвіт яблуні» та «Інтермецо», які об’єднала режисерка Вероніка Літкевич.

Головний герой ніби споглядає події нашого життя, його справжні пристрасті. Переповідаючи історії, він як допитливий дослідник шукає деталь, що може змінити хід думок, і як наслідок — подій. Він прискіпливо вдивляється в своє життя, фіксуючи людські втрати, надбання, бажання, рішення, падіння і звершення. Щосили намагається тримати на відстані чужі переживання і біль, аби в якийсь момент не стати їхньою частиною, проте йому це не вдається. Врешті бере для себе інтермецо — паузу, щоб перезавантажитись.

Детальніше про виставу читайте в матеріалі «Вечірнього Києва».

«ЇЇ MOVA» (ФОП Кузнецова Катерина Олександрівна, номінація «За найкращу виставу на перетині мистецького синтезу і жанрів та перформативних форм»)

Фото: Валерія Ландар

Пластично-поетична історія-сповідь про зміну себе як особистості через зміну своєї мови. Це пошук нових життєвих опор, поки власне Я руйнує попередні та ховає їх уламки вглиб несвідомого.

Проєкт відображає болісну реальність тисячів людей, які пережили війну та втрати, включаючи втрату мови і формування нової культурної ідентичності на тлі психологічного та морального розломів. Перформанс має на меті показати внутрішню боротьбу між теплими ностальгічними спогадами та свідомою рішучістю відмовитися від усього, що пов’язане з російською субкультурою та пропагандистськими наративами.

«Я повернуся» (Київський академічний театр «Золоті ворота», номінація «За найкращу виставу-рефлексію на події російсько-української війни»)

Герої вистави, підлітки з Херсонщини, пробули у таборі «Гармошка» вісім місяців, куди їх незаконно депортували та утримували. Вони об’єднуються, обдумують план втечі, шукають шляхи до свободи. Разом вони знаходять силу і підтримку один в одному, діляться мріями про повернення додому, про зустріч із рідними.

Вистава, у якій дитяча надія сильніша за обставини, а страшні історії зовсім не ті, які розповідають вночі біля багаття. А ще вистава про те, що наші українські діти, яких росія вивезла з Півдня України, ризикують ніколи не стати «нашим майбутнім».

Детальніше про ідею постановки та інтерв’ю з авторкою читайте у матеріалі «Вечірнього Києва».

«Військова мама» (Театр Ветеранів, номінація «За найкращу виставу-рефлексію на події російсько-української війни»)

Фото: Театр драматургів

Вистава про вибір, біль і людяність під час війни. Головна героїня — бойова медикиня, яка щодня рятує життя своїх побратимів, але мусить жертвувати найдорожчим, вихованням власної дитини. Це історія, де окопи стають домівкою, вибухи — звичним фоном, а гумор — бронею, яка допомагає тримати дух. Постановка нагадує: вибір завжди є, навіть коли кожен із них приносить біль.

Драматургиня — Аліна Сарнацька, режисер — Олександр Ткачук.

Детальніше про виставу читайте в матеріалі «Вечірнього Києва».

***

Всеукраїнський театральний Фестиваль-Премія «ГРА»-2025 — Лонгліст (за абеткою)

За найкращу драматичну виставу великої сцени

1. Київський академічний драматичний театр на Подолі — вистава «Процес»
2. Кіровоградський академічний обласний українського музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького — вистава «Житейське море. Суєта»
3. Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки — вистава «Птахи»
4. Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр — вистава «Параскева»
5. ФОП Граднова-Савицька Катерина Віталіївна, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра — вистава «Отелло»
6. ФОП Соколов Олександр Олександрович, Київський академічний театр драми і
комедії на лівому березі Дніпра — вистава «Самотній Захід»

За найкращу виставу для дітей, підлітків та сімейного перегляду

1. Інститут театральних інновацій «ПриСутність», Рівненський академічний обласний театр ляльок — вистава «Пілот і Маленький Принц»
2. Перший академічний український театр для дітей та юнацтва — вистава «Пробудження весни»
3. Полтавський академічний обласний театр ляльок — вистава «Море повернеться»
4. Рівненський академічний обласний театр ляльок — вистава «Хлопчик зі скрипкою в серці»
5. ФОП Юджель О.С., Сумський національний академічний театр драми та музичної
комедії ім. М. С. Щепкіна — вистава «Аліса в Дивокраї»

За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу

1. Opera aperta — вистава «GAIA-24. Opera del Mondo»
2. Київський національний академічний театр оперети — вистава «На русалчин
Великдень»
3. Львівський національний академічний театр опери і балету ім. С. Крушельницької — вистава «Діалоги кармеліток»
4. Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької — вистава «Червона рута»

За найкращу танцювальну виставу і виставу фізичного театру

1. ADT Anthill dance theater — вистава «Anthill»
2. INSHA Dance Company — вистава «Д.І.М.»
3. Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху» — вистава «Записки божевільного»
4. Одеський академічний обласний театр ляльок — вистава «Брехня»
5. Творча спілка «Прем’єра», Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької — вистава «1984. Occupation»

За найкращу драматичну виставу камерної сцени (до 150 глядачів)

1. Благодійна організація «Благодійний фонд «Україна — час відродження», Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка — вистава «Іntermezzo»
2. ГО «4U», Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.
Василька — вистава «Камінь»
3. ГО «Асоціація розвитку культури та мистецтва», Національний академічний
український драматичний театр ім. М. Заньковецької — вистава «Я, «Побєда» і
Берлін»
4. ФОП Берездецька Леся Василівна, Національний академічний український
драматичний театр ім. М. Заньковецької — вистава «Буря»
5. ФОП Некрасов Д.А., Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна — вистава «Украдене щастя»

За найкращу виставу на перетині мистецького синтезу і жанрів та
перформативних форм

1. ГО «Франківський драмтеатр», Івано-Франківський національний академічний
драматичний театр ім. І. Франка — вистава «1975»
2. Львівський академічний молодіжний театр імені Леся Курбаса — вистава «Коли цвіте полин»
3. Театр «Нафта» — вистава «Хтось такі як я»
4. ФОП Дорофєєва Ольга Юріївна, Харківський державний академічний театр ляльок ім. В. А. Афанасьєва — вистава «Калинова сопілка»
5. ФОП Кузнецова Катерина Олександрівна — вистава «ЇЇ MOVA»

За найкращу виставу-рефлексію на події російсько-української війни

1. ГО «ІГНЕА КОРДА», Київський академічний театр «Золоті ворота» — вистава «Я
повернуся»
2. ГО «Культурний простір ШУМ» — вистава «Поле. Ранкова Леді»
3. ГО «Мистецька Майстерня Драбина», Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки — вистава «Плейлист подорожнього»
4. Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М.С.
Щепкіна — вистава «Птах на горищі»
5. ФОП Нестерова Поліна Анатоліївна, Театр Ветеранів — вистава «Військова мама»

Попереду наступний етап відбору — перегляд експертами вистав лонгліста наживо і формування шортліста. Вже влітку стане відомо, хто потрапить до шортліста та змагатиметься за перемогу VII Всеукраїнського Фестивалю-Премії
ГРА.

ГРА — єдина в Україні театральна премія національного масштабу, яка щороку
визначає найкращі вистави країни за прозорою системою відбору. Фестиваль не лише відзначає досягнення театрів, а й підтримує їх у часи викликів, демонструючи незламність українського мистецтва.

Нагадаємо, до 105-річчя в Театрі Франка проходить ретроспективна виставка. На другому поверсі будівлі закладу показують афіші, програми, світлини, костюми, реквізит та макети до вистав різних років.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»


Джерело