Цього року ми відзначаємо столітній ювілей Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ) — одного з найзначніших мистецьких об’єднань авангардистів в світі.
АРМУ об’єднала більше двох сотень митців з різних українських міст, зокрема Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Бахмута, Умані та Межигір’я. Серед її членів були такі видатні художники, як Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Микола Глущенко, Василь Єрмілов, Вадим Меллер, Василь Седляр, Володимир Татлін та інші.
У 1930-х роках репресії радянської влади також торкнулися АРМУ. Її лідерів, включаючи Михайла Бойчука, Василя Седляра, Івана Падалку та інших, було розстріляно, а сама асоціація ліквідована. Фестиваль Avant-garde Kyiv Fest має на меті нагадаати про це важливе об’єднання, згадка про яке на десятиліття була стерта з історії українського мистецтва.
Одну з виставок у рамках фестивалю представили Музей історії міста Києва та його філія Музей Авангарду. В експозиції поєдналися роботи, які, здавалося б, належать до зовсім різних стилів — Олександра Богомазова та Миколи Глущенка. Обидва вони були членами АРМУ.
«Майже рік тому, коли був створений Музей Авангарду, 10-та філія Музею історії міста Києва, наше головне завдання — повернути Київ на карту світового авангарду в історичному, політичному та культурному контекстах, — зазначила генеральна директорка Музею історії міста Києва, депутатка Київради (фракція «УДАР») Вікторія Муха. — За цей час ми відкрили чотири потужних виставкових проєкти, присвячених українському авангарду.
Філія Музею Авангарду отримала нове приміщення, а Фонди музею міста Києва поповнилися більше ніж 200 роботами українських авангардистів. Нашою новою масштабною ініціативою є відзначення століття Асоціації революційного мистецтва України, яка є малодослідженою, але мала величезний вплив на історію українського мистецтва. Цим фестивалем ми продовжуємо боротьбу за історичну правду та справедливість. Він відбуватиметься в Києві, зокрема і в інших музеях і наукових установах до кінця року».
Згідно зі словами ініціатора фестивалю, завідувача філії Музею Авангарду Юрія Комелькова, подію вдалося організувати завдяки партнерству музейників та колекціонерів, які надали свої твори для експонування.
«АРМУ є найбільшою організацією художників-авангардистів у світі за всі часи існування авангарду. Вони мріяли про те, щоб українська культура стала потужною і відомою у світі. І сьогодні, через сто років, більшість членів АРМУ стали зірками світового мистецтва, зокрема авангарду, — зазначив Юрій Комельков. — Ми підготували багато несподіваних знахідок.
На цій виставці показуємо 50 раніше невідомих роботам ширшій аудиторії робіт Олександра Богомазова, які не були експоновані раніше. Це графічні портрети, замальовки, пейзажі, літографії. Мало хто знає, що Богомазов також розробляв іграшки та малював писанки. Крім того, ми представимо його особисті побутові речі — шкатулку та вазу, зроблені митцем власноруч. А з творчості Миколи Глущенка, який був молодшим, але також входив до АРМУ, обрали його найбільш модерністські та фавістичні твори».
Олександр Богомазов (1880-1930) — видатний український художник та теоретик авангарду, який поєднав інтелектуальну глибину з пластичною експресією. Він навчався у Київському художньому училищі, де виявив прагнення до пошуків нової художньої мови. У 1914 році написав трактат «Живопис і елементи», в якому осмислив фундаментальні елементи та принципи композиції. Того ж року він приєднався до групи «Кільце», одного з ранніх осередків українського авангарду.
Після революції Богомазов викладав у Київському інституті пластичних мистецтв, пізніше в КХІ. Він залишався членом АРМУ до кінця свого життя, а також був учасником виставок 1927-1929 років. Він розробляв навчальні програми з композиції та кольорознавства. На відміну від кількох своїх колег, які перейшли до інших об’єднань, Олександр Богомазов залишився в АРМУ до кінця свого життя.
Микола Глущенко (1901-1977) — український живописець, один з найяскравіших митців ХХ століття, у творчості якого поєдналися експресіонізм, нова речовинність, фовізм і постімпресіонізм.
Він навчався в Берліні під керівництвом Еміля Вольфсфельда. Вже в ранніх творах («Шахісти», «Картярі», «Любовна пара») виявилася його висока культура рисунка та композиції. У 1925 році він разом з українським митцем Іваном Бабієм взяли участь у відомій виставці «Нова речевість», де їхні роботи були виставлені поруч з роботами Отто Дікса, Джино Северіні та Георга Гросса. У 1927 році М. Глущенко став закордонним членом АРМУ. Під час війни він створював твори в стилі соцреалізму, але в 1960-х повернувся до постімпресіоністської манери.
Очільниця УКФ Наталія Кривда, яка була присутня на відкритті виставки, наголосила, що знищення української культурної ідентичності є ключовою причиною російсько-української війни.
«Нам за багато століть насаджували, що ми лише землеробська нація, що ми грічкосії та свинопаси. І дійсно, ми годували Європу. Але ми також — нація, яка має культурні досягнення у високих сенсах та художній мові, — підкреслила вона. — Авангард дає нам можливість говорити про самих себе та нові аспекти нашої ідентичності. Такі виставки та дослідницька робота є підставами щоб бачити себе як активну націю, яка розвивається в сучасному світі».
«Коли я писав дисертацію, був здивований тим, що в нас лише побіжно згадують про АРМУ. Великих монографій, які глибоко вивчають це питання, немає. А в західних англомовних виданнях це явище взагалі не згадується, — зазначив Андрій Сидоренко. — Художники об’єднувалися, щоб подолати хаос. Це було в період після визвольних змагань, коли змінилися соціально-економічні відносини.
Якщо до лютневої революції 1917 року панував капіталізм, де мистецтво закуповували колекціонери, то в радянському суспільстві цю функцію взяла на себе держава, але не виконувала її. Оскільки засновниками були переважно авангардисти, вони створювали це об’єднання на основі своїх ідеологій, маючи про-європейську та про-авангардну позицію. Вони прагнули розв’язати соціальні проблеми для всіх художників: організувати виставки, видавати журнали й налагоджувати контакти з державною владою, замовленнями й розподілом.»
АРМУ існувала з 1925 до 1937 року, хоча в останні роки вже не мала такого впливу. Андрій Сидоренко звернув увагу на те, що на виставці можна ознайомитися з презентацією об’єднання, його історичним фоном та основними учасниками. А також переглянути унікальну кінохроніку, зйомки з виставки «10 років Жовтня», в якій брала участь АРМУ.
Нагадаємо, що 1 листопада о 14:00 в Музеї історії Києва відбудеться зустріч «Повномасштабний авангард». На ній історію створення Музею Авангарду, фестивалю Avant-Garde Kyiv Fest під час війни та інформацію про АРМУ розкажуть Юрій Комельков та Андрій Сидоренко. Також йтиметься про створення логотипу та айдентики фестивалю, презентація якого відбудеться з участю СЕО агентства TABASCO Дмитра Хмелевського. Вхід — за ціною квитка.
Avant-Garde Kyiv Fest проходитиме впродовж кількох місяців на різних майданчиках. Вже працюють виставки «Авангард. Витоки» в Музеї Івана Гончара, яка на прикладі тканих рушників та творів Казимира Малевича демонструє, як традиція впливала на формування мистецьких течій авангардизму та «Авангард. Освіта» в Національному музеї декоративного мистецтва України, що представляє студентські твори Межигірського керамічного технікуму, який у 1920-ті роки за підтримки бойчуківців став центром розвитку та впровадження новацій у навчанні.
У листопаді відкриються виставки «Авангардна Україна» (Музей театрального, музичного та кіномистецтва України вперше з початку повномасштабного вторгнення покаже роботи Меллера, Хвостенко-Хвостова та Петрицького), «Авангард. АРМУ. Початок» (НАОМА). Також вперше в новому приміщенні Музею Авангарду на Липській відбудуться одразу дві виставки — «Авангард. АРМУ. Історія» та «Авангард. Культур-ліга». У грудні підсумком фестивалю стане Міжнародна наукова конференція «100 років АРМУ».
Партнери проєкту: Благодійний фонд «МХП-Громаді», Український Культурний Фонд, юридична компанія Pelekh& Partners, Посольство держави Ізраїль в Україні, Ізраїльський культурний центр у Києві «Натів», Почесне консульство Держави Ізраїль у Західному регіоні України, Національна академія мистецтв України, Національний художній музей України, Національний музей декоративного мистецтва України, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Інститут культурології НАМ України, Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, Stedley Art Foundation, Аукціонний дім Goldens, Сімейна колекція Артура Уманського, Corpus Fine Art, Abramovych.Art, Vivid Fusion.
Коли: до 20 листопада, середа-неділя, 12:00 — 19:00, каса працює до 18:30
Де: МВЦ Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 2 поверх
Вартість квитків: 200/100 грн (повний/пільговий)
Також, сьогодні, 30 жовтня, у Музеї історії міста Києва буде День відкритих дверей. Окрім цієї експозиції, можна буде подивитися виставку творів Івана Марчука, а також ознайомитися з творчістю андеграундного одеського художника Миколи Новікова.