Музей у темряві «03:00», який працює у столиці з 2017 року, вийшов за межі свого приміщення та організував першу «гостьову» виставку інклюзивного мистецтва у коворкінгу Peremoga Space, що на Ярославовому валу.
У залі на 5-му поверсі закладу всі охочі можуть отримати незвичний досвід — «побачити» картину на дотик, за допомогою пальців. Для виставки відібрали 7 живописних полотен різних напрямків та авторів.
Проєкт розрахований як на незрячих відвідувачів, що мають змогу познайомитись з мистецтвом у доступній формі, так і для зрячих, що пізнають знайомі картини з нового боку.
Проєкт «Живопис на дотик» був створений у 2022-му році, і до цього вже побував у львівській філії музею.
«У нас є напрямок доступного мистецтва і ми регулярно створюємо різні тематичні виставки мистецтва. Зазвичай ми проводимо опитування насамперед серед незрячих, щоб зрозуміти, які експонати їм цікавіші, — поділилася співзасновниця музею у темряві Аліна Марненко. — Для цього проєкту ми підбирали найцікавіші для незрячих картини. І водночас ті, які можна було передати в тактильній формі. Для кожного стилю живопису потрібна своя технологія, як робити її доступною».
У Львові «Живопис на дотик» складався з 2D-зображень та 3D-скульптури головного персонажу чи об’єкту картини. Саме такий підхід дає краще розуміння про зображене на картині для незрячих. Також у музеї використовували звуки, запахи та інші тактильні об’єкти, що давали повне занурення в роботу. Наприклад, біля картини «Водяні лілії» Моне була ємність з водою та ліліями, а біля «Мони Лізи» да Вінчі — зразки матеріалів тканин її одягу.
Для представлення проєкту в різних просторах використовують саме тактильні картини, поруч з якими висять кольорові аналоги. Це скоріше технічне обмеження, тому що не всі мають місце для розміщення скульптури. Такі картини виготовлені способом 3D-друку.
«Це дуже складний процес, тому що кожна картина аналізується з погляду того, що треба з неї передати, — зазначила Аліна Марненко. — Йдеться не завжди про те, що там зображено. А й про кольори, мазки, текстури. Також ми вибираємо, які деталі треба «показувати» на дотик, які ні, в якому масштабі це треба робити. Залежно від цього ще вибирається і технологія, тому що навіть 3D-друк буває різним. Недостатньо просто всі лінії зробити тактильними. Об’єкти мають бути зроблені на різних висотах, в різних площинах, щоб можна було зрозуміти, що за що відповідає. Підготовчий процес в створенні тактильних експонатів — найважливіший.
Крім того, в усіх цих картинах різна обробка. Об’єкт, який друкується, потім обробляється, шліфується та фарбується. Ще в 3D-моделі потрібно врахувати перехід в декілька міліметрів, який може відчути палець, але при цьому він не має потім зашліфуватися або перекритися фарбою».
Загалом у межах проєкту «Живопис на дотик» створена понад 100 об’єктів, з яких понад 20 — тактильних картин. Для виставки обрали сім.
Як розповіла «Вечірньому Києву» координаторка проєкту Ольга Тригуб, виставка працює у форматі самостійного відвідування. На неї можна приходити та самостійно, заплющуючи очі, досліджувати роботи. Ми радимо брати з собою маску для сну та друга/подругу, що допоможе пересуватися простором.
«З одного боку, це цікаве дозвілля. Але, з іншого, воно має важливу мету — щоб люди дізналися, що мистецтво теж має бути інклюзивним та доступним. Зрозуміти, що це, навіщо, як це відчувається. А для незрячих відвідувачів це змога познайомитися з мистецтвом. Адже для них це можливо лише у такій тактильній формі», — підкреслила Ольга Тригуб.
Протягом року експозиція мандруватиме різними локаціями міста Києва, а також Львова.
«Живопис на дотик»
Графік доступу на виставку: 12.03 (середа) — з 8:00 до 21:00, 13.03 (четвер) — з 8:00 до 18:00, 14.03 (пʼятниця) — з 8:00 до 15:00, 15.03 (субота) — з 8:00 до 21:00
Адреса: Peremoga, Ярославів Вал, 15
Вхід вільний
Музей у темряві «Третя після опівночі» / 03:00 працює за адресою вул. Гончара, 49-В. Більше інформації на сайті музею.
Нагадаємо, Київ отримав обладнання для людей з порушенням зору. Це 24 сучасні тифлокомплекси від JICA (Japan International Cooperation Agency), які нададуть можливість незрячим дорослим і дітям освоювати нові навички, навчатися, працювати та бути більш незалежними в повсякденному житті.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»