Напади на найближче оточення Віталія Кличка натякають на можливе відкриття нового кримінального провадження проти нього. “Заруба” між Київським міським головою та президентом Володимиром Зеленським розпочалась ще у 2019 році. Мер не раз звинувачував гаранта Конституції у узурпації влади.
Кримінальні провадження та регулярні обшуки у Кличка та його підлеглих почалися з 2021 року.
Теперішній привід – ймовірна корупція та зловживання, але насправді метою є усунення столичної фігури №1, яка, серед іншого, підтримала протести “Людей з картонками”.
Розлучення по-київськи
Тепер ситуація з обшуками та кримінальними провадженнями щодо найближчих до Кличка осіб привертає увагу новим питанням: чи завершується на цьому партнерство Порошенка та Кличка. Відомо, що їхня політична співпраця почалася в лютому 2014 року.
Вже більше місяця ділові кола столиці обговорюють не лише відставку багаторічного першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, але і складний процес голосування. Фракція “Європейська солідарність” (основний союзник мера Кличка, партії УДАР) віддала 27 голосів за його відставку; решту голосів надали депутати від “Слуги народу”, “Батьківщини”, “Голосу”, “Єдності”, “Платформи за життя та мир” (колишньої ОПЗЖ), а також кілька позафракційних депутатів.
Поворозник у столичній адміністрації був ключовою постаттю.
Поворозник в адміністрації відігравав важливу роль, об’єднуючи одну з найвпливовіших груп найближчого оточення Віталія Кличка. Іронія полягає в тому, що фракція ЄС, яка раніше ніколи не голосувала разом із “слугами народу”, не лише допомогла Банковій усунути Поворозника та його команду, а й фактично зруйнувала коаліцію ЄС з УДАРом Кличка, що діяла у Київраді протягом багатьох років.
Нагадаємо, що в 2014 році у Відні відбулася знаменна зустріч Петра Порошенка, Віталія Кличка й Дмитра Фірташа. Австрійські видання повідомляли, що в результаті цієї зустрічі Кличко, нібито, поступився Порошенкові постом президента і за підтримки ЄС отримав посаду мера столиці.
Тож виникає питання: чи не є голосування ЄС разом із головними політичними опонентами початком нових домовленостей між Банковою та Порошенком? Це питання залишається відкритим і, напевно, ісітиме доти, поки сам Петро Олексійович не висловиться з цього приводу. Наразі він мовчить.
Ситуація, що склалася, може мати серйозні наслідки для Кличка — аж до його усунення з посади мера та голови КМДА.
У цьому контексті цікаво, які сценарії для Києва готує Банкова і чому їх реалізація стає можливою саме тепер? А також — яку стратегію виживання вибере сам Кличко?
Адже мер Києва після операції НАБУ “Чисте місто” та звинувачення у корупційних схемах, пов’язаних з ексдепутатом Київради Денисом Комарницьким, опинився в дуже складному становищі. Це може стати серйозним ударом по його політичному майбутньому.
Операція НАБУ “Чисте місто” стала для Кличка шоком.
Операція НАБУ “Чисте місто” стала шоком для Кличка. Мовляв, уперше за свою мерську кар’єру, він, переживши безліч тиску з боку силовиків, публічно не назвав розслідування НАБУ політичним замовленням. І, за чутками, навіть звертався до директора НАБУ Семена Кривоноса з проханням допомогти знайти нові кадри для КМДА. Все це виглядало так, ніби Кличко намагався дистанціюватися від виявленої корупції.
Варіант “свій секретар”
Як відомо, внаслідок літніх потрясінь мерія Києва залишилась без секретаря.
Зараз нібито вже досягнуто домовленості щодо кандидатури на це місце від “Слуги народу”. Ця особа також стане в.о. міського голови, якщо Київрада висловить недовіру Кличкові. Для цього потрібно 80 голосів. Виходячи з 73 голосів за відставку Поворозника, залишилось “докупити” лише сім.
Банкова може використати вже перевірений шлях — через суд.
Банкова може піти вже перевіреним шляхом — через суд. Наприклад, якийсь орган складе адміністративний протокол про корупцію Кличка, а якийсь суд в умовному Мухосранську ухвалить рішення відсторонити його від посади міського голови. Так у Чернігові усунули неугодного мера Владислава Атрошенка.
Варто зазначити, якщо Банкова вибере цей сценарій, то прізвище секретаря — в.о. мера має бути таким, щоб його можна було успішно провести через вибори в столиці і посадити його вже офіційно. Прикро, що ім’я депутата, на якого наразі націлилася Банкова, фігурувало на записах НАБУ в бек-офісі Комарницького.
Варіант – “поза законом”
Ще один варіант може стосуватися начальника військової адміністрації Тимура Ткаченка. Раніше ми писали, що створення військової адміністрації в Києві не відповідає законам. Цей статус міг бути наданий лише за умови, що місцева влада — Київрада або КМДА — не можуть виконувати свої повноваження.
Додамо, що активна фаза введення начальника військової адміністрації почалась з моменту призначення на посаду глави КМВА Тимура Ткаченка 31 грудня 2024 року. Хоча його попередники не втручались у повноваження Кличка, у Ткаченка з самого початку була зовсім інша місія. І сьогодні, в умовах неразмежованих на рівні законодавства повноважень між мером (головою КМДА) і начальником КМВА, протистояння між Кличком і Ткаченком досягло піку.
Київрада може стати неспроможною.
Щоб знизити напругу, Київрада може різко стати неспроможною; важелі для цього існують. У такому разі влада в законний спосіб перейде до Тимура Ткаченка.
Проте, як зазначають деякі депутати, існують деякі перешкоди саме в стінах ВРУ. Одна з них — позиція парламенту, який має ухвалити рішення про передачу повноважень місцевого самоврядування в столиці начальнику військової адміністрації. Здавалось би, у чому проблема? Але тут завадою може стати затяжний конфлікт глави ОП Андрія Єрмака з головою фракції СН Давидом Арахамією. Останній навряд чи хоче збирати голоси під цю авантюру, або вимагатиме якусь “цукерочку”. Симптоматичним є те, що Банкова хотіла продовжити роботу тимчасової слідчої комісії (ТСК) по Києву, але 190 голосів у залі виявилося недостатньо.
Цікаво, що такою перешкодою попри все може бути й сама позиція депутатів Київради, які в разі перемоги військової адміністрації втратять усі важелі впливу на ситуацію в місті та власний добробут.
Таким чином, відкриття справи щодо 20 депутатів Київради за статтею про незаконний виїзд за кордон виглядає як профілактична робота щодо законності дій депутатів.
Також не варто виключати проблему особи самого Тимура Ткаченка. Його кар’єра у владі і політиці може викликати питання у громадськості та антикорупційних органів. Нагадаємо, що мер Києва Віталій Кличко активно відстоював позицію останніх.