Американець Семюель Морзе 20 червня 1840 року запатентував телеграф. Це пристрій діяло за принципом подачі та переривання електричного струму. Морзе успішно пересилав винайдену ним систему знаків, закодованих в електричні імпульси – азбука Морзе – через дроти.
Автоматичний приймач фіксував сигнали, які подавалися ключем. Імпульси струму різної тривалості змушували коливатися електромагнітне перо, яке відтворювало “крапки” та “тире” на паперовій стрічці, або видавлювало сигнали, або наносило їх чорнилом. Відомий американський промисловець Стів Вейл зацікавився роботою Морзе та погодився виділити $2000. Він надав приміщення для подальших досліджень за умови, що Морзе візьме в помічники його сина Альфреда.
Співробітництво юного Вейла та Морзе стало дуже продуктивним. Машину було запатентовано, а перше повідомлення надіслано 24 травня 1844 року з текстом: “Дивовижні справи твої, Господи!”. Проблема телеграфу Морзе полягала в тому, що його код могли розшифрувати лише фахівці. Для звичайних людей він залишався незрозумілим. Під час роботи над подальшим удосконаленням свого телеграфного апарата, Семюел Морзе винайшов також код – телеграфну абетку, відому як “азбука Морзе”.
Радіосигнал з Англії до Канади вперше зміг передати італійський фізик і винахідник Гульєльмо Марконі 12 грудня 1901 року. Він з раннього дитинства цікавився явищами, пов’язаними з радіохвилями. Провів першу публічну демонстрацію передачі радіосигналу на відстань 3 км, а потім через море.