У проєкті ANTHROPOCENE: Observation of I (АНТРОПОЦЕН: Спостереження за собою), приуроченому до Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську катастрофу, представлені 17 унікальних експонатів: від віртуальної реальності й аудіовізуальних інсталяцій — до відеопроєкцій і об’єктів сучасного мистецтва.
Митці занурять відвідувачів у світ, де технологія стає водночас інструментом порятунку і знаряддям руйнування. Зокрема, продемонструють, як природа адаптується до людського втручання, як вона відновлюється або ж зникає. Це спроба побачити світ очима планети, що переживає шрами війни, екоциду та технологічного надлишку.
Серед учасників: Тетяна Богуславська, Євгенія Григор’ян, Ірина Заставіна, Юлія Кисиль, Олександра Ковальова, Поліна Кузнєцова, Віолетта Олійник, Марго Рєзнік, Андрій Скрипка, Олег Харч, Катерина Шаванова (науковиця), Юлія Шуткевіч (NeoMeta), а також митці з Японії, Італії, Франції, Іспанії та США.
Роботи торкаються ключових тем сучасності: взаємин людського тіла й технологій, природи й забруднення, пам’яті та цифрового поступу, океану як носія води й інформації, нових форм збереження культурної спадщини.
Особливу увагу експозиція приділяє екологічним трагедіям, спричиненим окупантами під час повномаштабного вторгнення в Україну. Мистецтво тут реагує як чутливий сенсор — фіксує, транслює, переосмислює.
Відеоробота ««Фейкомет» Олега Харча була створена ще 2019 року. Вона поєднує відеокадри, зняті в Чорнобиля, та спогади митця про 1986 рік, пов’язані з Чорнобильською катастрофою.
«Я тоді служив в радянській армії, і мене поставили за пульт у Брянській області. Щодня заміряв радіацію і доповідав невідомому керівництву. Пощастило, що не відправили збирати врожай на ураженій радіацією території Білорусі, — пригадує Олег Харч. — У самому Чорнобилі, де відзняті документальні кадри, я побував пізніше. Ділюся правдивими спогадами, але відео дав іронічну назву „Фейкомет“. Адже ми й досі багато чого не знаємо про ту трагедію. А тема інформаційних фейків, перекручення інформації та її подачі сьогодні знову актуальна».
Робота «89 секунд» стала результатом співпраці мисткині Євгенії Григорян та науковиці Катерини Шаванової. 89 секунд — саме стільки залишилося до опівночі на Годиннику судного дня, що свідчить про безпрецедентну небезпеку для всього світу. Цей годинник існує з 1947 року та показує символічний час, що відокремлює людство від дня глобальної рукотворної катастрофи (час до опівночі).
«Наша інсталяція звертається до 7 стовпів або 7 принципів ядерної безпеки. МАГАТЕ визначає як ключові принципи безпечної експлуатації ядерних об’єктів, — розповіла Катерина Шаванова. — В Україні повноцінно не працює жоден. І це комплексна проблема. Сама інсталяція створена з використанням SCOBY — симбіотичної культури бактерій та дріжджів, що формує основу для комбучі».
Проєкт реалізується в межах проєкту CONTINUUM за підтримки програми «Креативна Європа» Європейського Союзу.
ANTHROPOCENE: Observation of I
Коли: до 27 квітня, 12:00-19:00
Де: Музей історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7
Вхід вільний
Нагадаємо, 25 квітня, напередодні річниці Чорнобильської катастрофи, Європейський інститут Чорнобиля втретє зібрав провідних українських науковців, експертів, дослідників і ліквідаторів, щоб переосмислити Чорнобиль як виклик не лише історичний, а й сучасний — на міжнародному форумі CHORNOBYL FORUM 2025.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»