Олеся Шахраюк, засновниця компанії Edusteps, вказала на три країни, які цього року стали найпопулярнішими серед випускників українських шкіл, які прагнуть отримати вищу освіту.
На початку війни освіта за кордоном стала не лише свідомим вибором для батьків і студентів, а й питанням безпеки. Батьки хлопців і дівчат прагнуть, щоб їхні діти здобували освіту в безпечних місцях, поки на батьківщині тривають бойові дії. Це питання було піднято в інтерв’ю з Олею Шахраюк, яка займається супроводом студентів, що бажають вступити до закордонних університетів.
За словами експертки, все залежить від фінансових можливостей родини.
“Звісно, попит на країни з дорожчим навчанням значно знизився. Водночас зросла кількість студентів, які обирають більш доступні варіанти навчання. Такі країни, як Польща, Чехія та Словаччина, стали дуже популярними. Крім того, це близько до України. Зросла також зацікавленість до Латвії, Литви та Естонії. Багато студентів, які раніше не думали про навчання за кордоном, тепер розглядають ці можливості замість Києва”, – пояснила Шахраюк.
Проте є також ті, хто прагне навчатися в Німеччині та Австрії, особливо якщо володіють німецькою мовою, адже навчання в цих країнах може бути досить доступним.
“Попит на Ірландію зріс, зокрема серед тих громадян, які мають статус тимчасового захисту,” – продовжує експертка.
Ірландський уряд запровадив однакову вартість навчання для всіх, хто має тимчасовий захист, що значно знижує витрати в порівнянні з іншими іноземцями. Це позитивно вплине на багато родин. Також зріс інтерес до Великої Британії, Бельгії та Нідерландів з тих же причин.
Серед напрямків, які користуються популярністю у українських абітурієнтів, Шахраюк відзначає спеціальності в галузі бізнесу, менеджменту, маркетингу, фінансів та економіки.
“Також помітно зросла зацікавленість у програмуванні, архітектурі, громадському будівництву, електронній та механічній інженерії, машинобудуванні. Частіше цікавляться навіть науковими напрямками, такими як біотехнології, біологія і хімія,” – додала вона.
Експертка також зазначила, що є інтерес до медичних наук і права, але тут ситуація більш складна.
“Рівень вимог до вступу на ці спеціальності значно вищий. Зокрема, необхідно мати високий рівень знання мови, адже в Європі медицина зазвичай викладається мовою країни, а доступ до навчання для іноземців може бути обмежений. Держави очікують, що медики після закінчення навчання залишаться працювати в цій країні, і не завжди готові забезпечити працевлаштування для іноземців. Схожі труднощі існують і в праві: якщо університет не пропонує міжнародне право, вивчення національного права не має сенсу для іноземних студентів,” – пояснила вона.
Заплановане підвищення мінімальної вартості контрактного навчання у 2025 році може зменшити кількість вступників. Уряд обґрунтовує рішення необхідністю припинити “демпінг” з боку вищих навчальних закладів, які занижують вартість навчання для студентів-контрактників, покриваючи витрати за рахунок бюджету.